Дебиторская задолженность (Дебіторська заборгованість)

Дебиторская задолженность - сумма обязательств контрагентов перед предприятием (организацией), выраженная в денежной форме. В английской терминологии применяется термин "Accounts receivable (A/R)".

Дебиторская задолженность отражает сумму денежных средств, которые должны быть получены предприятием в результате наступления прошлых событий. То есть это - "будущие деньги", которые должны быть получены предприятием через некоторое время. В связи с этим дебиторская задолженность делится на "долгосрочную дебиторскую задолженность" (срок получения денежных средств более 1 года) и "краткосрочную дебиторскую задолженность" (срок получения денежных средств менее 1 года). Краткосрочная задолженность относится к оборотным средствам (активам) предприятия.

Поскольку дебиторская задолженность представляет собой обязательства контрагентов перед предприятием по уплате денежных средств, то всегда существует риск, что подобные обязательства могут быть не исполнены. При этом возможно как несвоевременное погашение обязательств (просрочка), так и вообще, отказ от погашения долга.

Дебіторська заборгованість - сума зобов'язань контрагентів перед підприємством (організацією), виражена в грошовій формі. У англійській термінології застосовується термін "Accounts receivable (A/r)".  

Дебіторська заборгованість відображає суму грошових коштів, які мають бути отримані підприємством в результаті настання минулих подій. Тобто це - "майбутні гроші", які мають бути отримані підприємством через деякий час. У зв'язку з цим дебіторська заборгованість ділиться на "довгострокову дебіторську заборгованість" (термін здобуття грошових коштів більше 1 року) і "короткострокову дебіторську заборгованість" (термін здобуття грошових коштів менше 1 року). Короткострокова заборгованість відноситься до оборотних коштів (активам) підприємства.

Оскільки дебіторська заборгованість є зобов'язаннями контрагентів перед підприємством по сплаті грошових коштів, то завжди існує ризик, що подібні зобов'язання можуть бути не виконані. При цьому можливо як невчасне погашення зобов'язань (прострочення), так і взагалі, відмова від погашення боргу.

Превращение видов дебиторской задолженности в зависимости от стадии просроченности обязательств по ее погашению

Просроченной дебиторской задолженностью называется такая задолженность, срок исполнения обязательств по которой истек.

Поскольку в процессе хозяйственной деятельности неизбежно возникают риски невозврата денежных средств и неисполнения взятых на себя контрагентами обязательств, часто предприятия создают резервы покрытия дебиторской задолженности для покрытия таких рисков. То есть при возникновении (увеличении) суммы дебиторской задолженности предприятие заранее считает, что определенная доля из причитающихся денежных средств никогда не будет возвращена. Резерв формируется за счет прибыли. При наступлении же такого события - убытки покрываются из заранее сформированных резервов. Если сформированных резервов не хватает - оставшаяся сумма списывается как убытки текущего периода.

Дебиторская задолженность возникает в случае, если товары, работы или услуги поставлены (оказаны), а денежные средства на момент отражения записи о такой хозяйственной операции в учете еще не получены. 

Дебиторская задолженность относится к оборотным активам компании вне зависимости от срока её погашения.

В процессе нормальной хозяйственной деятельности предприятия образование некоторого объема дебиторской задолженности неизбежно. Однако, предприятие обязано следить за ее своевременным взысканием и недопущения перехода текущей дебиторской задолженности в сомнительную, а затем и безнадежную дебиторскую задолженность.

Сомнительной дебиторской задолженностью считается текущая дебиторская задолженность, относительно которой существует неуверенность (сомнения) в ее погашении должником.

Безнадежная дебиторская задолженность - текущая дебиторская задолженность, относительно которой существует уверенность в ее невозвращении должником либо по которой истек срок исковой давности.

Простроченою дебіторською заборгованістю називається така заборгованість, термін виконання зобов'язань по якій витік.

Оскільки в процесі господарської діяльності неминуче виникають ризики неповернення грошових коштів і невиконання узятих на себе контрагентами зобов'язань, часто підприємства створюють резерви покриття дебіторської заборгованості для покриття таких ризикiв. Тобто при виникненні (збільшенні) суми дебіторської заборгованості підприємство заздалегідь вважає, що певна доля з грошових коштів, що належать, ніколи не буде повернена. Резерв формується за рахунок прибутку. При настанні ж такої події - збитки покриваються із заздалегідь сформованих резервів. Якщо сформованих резервів не вистачає - сума, що залишилася, списується як збитки поточного періоду.

Дебіторська заборгованість виникає у випадку, якщо товари, роботи або послуги поставлені (надані), а грошові кошти на момент віддзеркалення запису про таку господарську операцію в обліку ще не отримані.    

Дебіторська заборгованість відноситься до оборотних активів компанії незалежно від терміну її погашення.

В процесі нормальної господарської діяльності підприємства утворення деякого об'єму дебіторської заборгованості неминуче. Проте, підприємство зобов'язане стежити за її своєчасним стягненням і недопущення переходу поточної дебіторської заборгованості в сумнівну, а потім і безнадійну дебіторську заборгованість.

Сумнівною дебіторською заборгованістю вважається поточна дебіторська заборгованість, відносно якої існує невпевненість (сумніви) в її погашенні боржником.  

Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, відносно якої існує упевненість в її неповерненні боржником або по якій витік термін позовної давності.

Управление дебиторской задолженностью. Управління дебіторською заборгованістю

"Нормальная" величина дебиторской задолженности всегда зависит от рыночных условий, в которых работает предприятие. Поэтому универсальных формул и рецептов для определения ее величины быть не может. Обычно при экономическом анализе определяют некий коридор, относительно величины активов и пассивов предприятия, в рамках которого ситуация считается нормальной. Однако, в каждый момент времени, решение о приемлемой величине дебиторской задолженности предприятие должно определять в зависимости от внешних экономических условий и сложившейся конкурентной ситуации.

Предположим, что предприятие реализует товар (продукцию, услуги), на который в данный момент сложился высокий спрос, да еще и с тенденцией к росту. Условно говоря, на товар (услугу) "стоит очередь". Разумеется, продавец будет ужесточать условия реализации товара, с максимальной выгодой для себя. Здесь мы имеем ввиду не только цену на товар, но и другие условия сделки, одним из которых будет отсрочка платежа. Она может быть существенно уменьшена или, вообще, реализация товара может начаться на условиях 100% предварительной оплаты. В результате, дебиторская задолженность у такого предприятия начнет существенно сокращаться в следствие благоприятной рыночной конъюнктуры. В обратной ситуации, когда на рынке наблюдается избыток предложения, продавцы, чтобы удержать за собой долю рынка, стремятся предлагать для покупателей наиболее выгодные условия. В результате, величина отсрочки платежа по такому товару (услуге) начинает стремительно расти. Для предприятия такой рост дебиторской задолженности является практически вынужденным, но он обеспечивает сохранение конкурентной позиции на рынке с избыточным предложением.

В реальности, предприятие находится в некой "средней" ситуации, по сравнению с описанной выше, и способно осознанно влиять на величину собственной дебиторской задолженности, управлять ей. Поскольку дебиторская задолженность представляет собой денежных средства, временно изъятые из оборота в пользу контрагентов, а деньги являются платным ресурсом, то предприятие должно определить для себя "нормальную" величину дебиторской задолженности.

"Нормальна" величина дебіторської заборгованості завжди залежить від ринкових умов, в яких працює підприємство. Тому універсальних формул і рецептів для визначення її величини бути не може. Зазвичай при економічному аналізі визначають якийсь коридор, відносно величини активів і пасивів підприємства, в рамках якого ситуація вважається нормальною. Проте, в кожен момент часу, рішення про прийнятну величину дебіторської заборгованості підприємство повинне визначати залежно від зовнішніх економічних умов і конкурентної ситуації, що склалася.

Припустимо, що підприємство реалізує товар (продукцію, послуги), на який в даний момент склався високий попит, та ще і з тенденцією до зростання. Умовно кажучи, на товар (послугу) "чекає черга". Зрозуміло, продавець змiнюватиме умови реалізації товару, з максимальною вигодою для себе. Тут ми маємо на увазi не лише ціну на товар, але і інші умови операції, одним з яких буде термiн відстрочення платежу. Вона може бути істотно зменшена або, взагалі, реалізація товару може початися на умовах 100% попередньої оплати. В результаті, дебіторська заборгованість в такого підприємства почне істотно скорочуватися в наслідок сприятливої ринкової кон'юнктури. У зворотній ситуації, коли на ринку спостерігається надлишок пропозиції, продавці, щоб утримати за собою частку ринку, прагнуть пропонувати для покупців найбільш вигідні умови. В результаті, величина відстрочення платежу по такому товару (послузі) починає нестримно зростати. Для підприємства таке зростання дебіторської заборгованості є практично вимушеним, але це забезпечує збереження конкурентної позиції на ринку з надлишковою пропозицією.

У реальності, підприємство знаходиться в якійсь "середній" ситуації, в порівнянні з описаною вище, і здатне усвідомлено впливати на величину власної дебіторської заборгованості, управляти їй. Оскільки дебіторська заборгованість є грошовими засобами, тимчасово вилученимі із обороту на користь контрагентів, а гроші є платним ресурсом, то підприємство повинне визначити для себе "нормальну" величину дебіторської заборгованості.

Материалы по теме: Процедура контроля дебиторской задолженности(пример документа), Коэффициент оборачиваемости дебиторской задолженности.


В процессе своей повседневной жизни работники коммерческого отдела (отдела сбыта, отдела продаж) склонны идти по пути "наименьшего сопротивления" и предоставлять покупателям все более выгодные условия, чтобы обеспечить план продаж предприятия. Если этот процесс не контролировать - рост дебиторской задолженности станет практически неуправляемым. Поэтому финансовый директор просто обязан выработать "правила игры" для всех участников процесса. То есть установить некий алгоритм, который регламентировал бы длительность предоставляемой отсрочки и ее сумму.

Во всех организациях, финансами которых мне доводилось управлять, такой алгоритм был обязательно. Он состоял из нескольких простых этапов:

  • классификация клиентов по ценности для предприятия
  • определение суммы отсрочки с учетом ценности клиента
  • определение срока отсрочки платежа с учетом ценности клиента
Чтобы исключить субъективность в этом вопросе, обычно расчет данных параметров мы поручали программному обеспечению, которое выставляло максимальные ограничения для каждого контрагента, превысить которые работник коммерческого отдела не мог. Это позволяло быть уверенным, что общая сумма дебиторской задолженности по предприятию останется в заранее определенных финансовой службой границах.
В процесі свого повсякденного життя працівники комерційного відділу (відділу збуту, відділу продажів) схильні йти по шляху "найменшого опору" і надавати покупцям усе більш вигідні умови, щоб забезпечити план продажів підприємства. Якщо цей процес не контролювати - зростання дебіторської заборгованості стане практично некерованим. Тому фінансовий директор просто зобов'язаний створити "правила гри" для всіх учасників процесу. Тобто встановити якийсь алгоритм, який регламентував би тривалість відстрочення, що надавалося, і його суму.

У всіх організаціях, фінансами яких мені доводилося управляти, такий алгоритм був обов'язково. Він складався з декількох простих етапів:  

  • класифікація клієнтів за цінністю для підприємства 
  • визначення суми відстрочення з врахуванням цінності клієнта 
  • визначення терміну відстрочення платежу з врахуванням цінності клієнта
Щоб виключити суб'єктивність в цьому питанні, зазвичай розрахунок даних параметрів ми доручали програмному забезпеченню, яке виставляло максимальні обмеження для кожного контрагента, перевищити які працівник комерційного відділу не міг. Це дозволяло бути упевненим, що загальна сума дебіторської заборгованості по підприємству залишиться в заздалегідь визначених фінансовою службою межах.


Общая схема управления дебиторской задолженностью для предприятия

В процессе управления дебиторской задолженностью нужно учесть еще одну "человеческую слабость". Сотрудники, предоставляющие отсрочку платежа контрагентам, часть "забывают" ее требовать. А контрагенты не склонны добровольно расставаться с деньгами, даже если срок платежа уже настал. Поэтому, мы обычно включаем в систему стимулирования для коммерческого отдела показатель дебиторской задолженности по закрепленным за сотрудником контрагентам. Но необходимо помнить, чтобы такая система работала - каждый сотрудник должен быть в состоянии в любой момент времени просчитать величину причитающейся заработной платы и оценить степень влияния всех ее составляющих, иначе - такая система не работает.

Важным аспектом системы управления долгами является вовлечение юридического отдела в регулярную работу с должниками. Как правило, юридический отдел ждет "команды", чтобы начать какие-то действия в отношении должника. Очень часто такая "команда" поступает, когда уже поздно - должник либо закрыл предприятие, либо находится в процедуре банкротства. Чтобы этого не произошло, на предприятии должна быть утверждена процедура регулярного контроля просроченной дебиторской задолженности, перечень участников которые должны в ней участвовать, а также - конкретная последовательность действий, которые они обязаны выполнить при установлении определенных фактов - совершить телефонный звонок, направить претензию, подать судебный иск и т. д.

И, конечно, самое главное в процессе контроля величины дебиторской задолженности - наличие бизнес-процесса контроля, в котором участвует топ-менеджмент предприятия. Без участия топ-менеджеров, система "тихо умирает".
В процесі управління дебіторською заборгованістю потрібно врахувати ще одну "людську слабкість". Співробітники, що надають відстрочення платежу контрагентам, частину "забувають" її вимагати. А контрагенти не схильні добровільно розлучатися з грошима, навіть якщо термін платежу вже настав. Тому, ми зазвичай включаємо в систему стимулювання для комерційного відділу показник дебіторської заборгованості по закріплених за співробітником контрагентах. Але необхідно пам'ятати, щоб така система працювала - кожен співробітник має бути в змозі у будь-який момент часу прорахувати величину заробітної плати, що йому належить, і оцінити міру впливу всіх її складових, інакше - така система не працює.

Важливим аспектом системи управління боргами є залучення юридичного відділу до регулярної роботи з боржниками. Як правило, юридичний відділ чекає "команди", щоб почати якісь дії відносно боржника. Дуже часто така "команда" поступає, коли вже запізно - боржник або закрив підприємство, або знаходиться в процедурі банкрутства. Щоб цього не сталося, на підприємстві має бути затверджена процедура регулярного контролю простроченої дебіторської заборгованості, перелік учасників які повинні в ній брати участь, а також - конкретна послідовність дій, які вони зобов'язані виконати при встановленні певних фактів, - зробити телефонний дзвінок, направити претензію, подати судовий позов і так далі.

І, звичайно, найголовніше в процесі контролю величини дебіторської заборгованості - наявність бізнес-процеса контролю, в якому бере участь топ-менеджмент підприємства. Без участі топ-менеджерів, система "тихо вмирає".

Сергей Высоцкий


Спросить на форуме
Нужна информация!




Нажмите, чтобы рекомендовать эту страницу другим:
Рейтинг@Mail.ru Яндекс.Метрика