|
Млекопитающие, или звери, - высшая группа животного мира, насчитывающая 4000 современных видов, распространенных по всему земному шару. Среди млекопитающих есть наземные, подземные, древесные и водные животные. Они весьма разнообразны по размерам. Так, длина тела колеблется у млекопитающих от 35 мм до 33 м (синий кит), масса – от 2 г до 163 т.
Тело млекопитающих разделено на голову, шею, туловище, хвост и конечности. Туловище большинства наземных млекопитающих, в отличие от пресмыкающихся, высоко поднято над землей, поскольку конечности расположены под туловищем. Передвижение млекопитающих по суше более совершено, по сравнению с другими классами. Подвижность головы обеспечивается гибкой шеей. Хвост небольшой и четко ограничен от туловища.
Производные кожи – волосы, когти, ногти, рога, копыта и железы (потовые, сальные молочные). Молочные железы – это видоизмененные потовые железы. Тело покрыто шерстью, которая оберегает кожу от механических повреждений, воздействий влаги и играет важную роль в поддержании постоянной температуры тела.
Осевой скелет, как и у пресмыкающихся, имеет 5 отделов; грудные позвонки сочленяются с ребрами. Череп включает в себя крупную мозговую коробку и малое количество костей. У всех млекопитающих имеется костное небо.
У млекопитающих есть предротовая полость, ограниченная губами и зубами. Зубы дифференцированы на резцы, клыки и коренные; служат не только для захвата добычи, но и для размельчения пищи. Пищеварительный канал, за исключением низших форм, заканчивается самостоятельным анальным отверстием. В состав кишок входят толстый, тонкий кишечник.
Органы выделения – парные тазовые почки, мочевой пузырь открывается наружу отверстием.
Органы дыхания – легкие, имеющие альвеолярную структуру. Дыхание обеспечивается движениями грудной клетки, в которых принимают участие межреберные мышцы и диафрагма – мышечная перегородка между грудной и брюшной полостями.
Кровеносная система имеет два круга кровообращения. Сердце четырехмерное. Артериальная и венозная кровь разделены полностью. Млекопитающие – теплокровные животные.
Наиболее совершенного развития достигает нервная система. Увеличение объема переднего мозга происходит за счет разрастания коры больших полушарий, которая становится высшим отделом центральной нервной системы, координирующим работу других отделов мозга и всего организма.
Из органов чувств ведущая роль принадлежит органам обоняния. Орган слуха представлен тремя отделами: внутренне ухо (улитка и кортиев орган), среднее ухо (барабанная перепонка и три слуховых косточки) и внешнее ухо (внешний слуховой проход и ушная раковина). Развиты органы зрения (цветное зрение развито слабо), вкуса, осязания. Млекопитающим присущи сложные формы поведения.
Млекопитающие раздельнополые. Размножение половое. Оплодотворение внутреннее. Развитие прямое и происходит в матке. Все представители класса вскармливают малышей молоком, хорошо развита забота о потомстве.
Ряд признаков отличает человека от других представителей класса Млекопитающие.
У человека очень развита нервная система, в том числе – кора больших полушарий, кроме того, у человека, в отличие от других млекопитающих, работает вторая сигнальная система, отвечающая за социальное поведение.
Скелеты человека и млекопитающих животных состоят из одних и тех же отделов (скелет головы, скелет туловища, скелеты поясов конечностей и скелеты свободных конечностей), образованных сходно расположенными костями. Черты сходства скелетов доказывают животное происхождение человека.
Однако скелет человека имеет ряд особенностей, которые резко отличают его от скелета млекопитающих животных. Особенности скелета человека связаны с прямохождением и трудовой деятельностью.
В скелете головы человека мозговой отдел черепа преобладает над лицевым. Это связано с большим развитием головного мозга. У животных лицевой отдел черепа развит значительно сильнее, чем мозговой; головной мозг у них имеет относительно меньший объем, чем у человека, а сильно развитые челюсти являются органами добывания пищи, нападения и защиты.
Вертикальное положение тела, опирающегося только на нижние конечности, освободило руки от функции ходьбы. Позвоночник взрослых людей образует четыре плавных изгиба. Они способствуют сохранению человеком равновесия. Вовремя быстрых резких движений изгибы пружинят и смягчают толчки, испытываемые телом. У млекопитающих животных, которые опираются на четыре конечности, позвоночник таких изгибов не имеет.
Грудная клетка человека в связи с прямохождением сплющена в спинно-брюшном направлении (расширена в стороны). У млекопитающих она сжата с боков.
Одна из самых характерных черт скелета человека – строение руки, ставшей органом труда. Пальцы соединены с пястью очень подвижно. Самый подвижный большой палец хорошо развитый у человека, противопоставлен всем остальным, что очень важно при различных видах труда.
В связи с вертикальным положением тела человека пояс его нижних конечностей очень широк и имеет вид чаши. Он поддерживает внутренние органы брюшной полости. У млекопитающих животных таз значительно уже, чем у человека.
Массивные кости нижних конечностей человека гораздо толще и прочнее костей рук. Это понятно: ноги несут на себе всю тяжесть тела. Сводчатая стопа человека при ходьбе, беге, прыжках пружинит, смягчая толчки.
|
Ссавці, або звірі, - вища група тваринного світу, що нараховує 4000 сучасних видів, поширених по всій земній кулі. Серед ссавців є наземні, підземні, деревні і водні тварини. Вони досить різноманітні за розмірами. Так, довжина тіла коливається у ссавців від 35 мм до 33 м (синій кит), маса - від 2 г до 163 т.
Тіло ссавців розділене на голову, шию, тулуб, хвіст і кінцівки. Тулуб більшості наземних ссавців, на відміну від плазунів, високо піднятий над землею, оскільки кінцівки розташовані під тулубом. Пересування ссавців по суші більше досконале, порівняно з іншими класами. Рухливість голови забезпечується гнучкою шиєю. Хвіст невеликий і чітко обмежений від тулуба.
Похідні шкіри - волосся, кігті, нігті, роги, копита і залози (потові, сальні, молочні). Молочні залози - це видозмінені потові залози. Тіло вкрите шерстю, яка оберігає шкіру від механічних ушкоджень, впливу вологи і відіграє важливу роль у підтриманні постійної температури тіла.
Осьовий скелет, як і у плазунів, має 5 відділів; грудні хребці сполучаються з ребрами. Череп включає в себе велику мозкову коробку і малу кількість кісток. У всіх ссавців є кісткове небо.
У ссавців є предротова порожнина, обмежена губами і зубами. Зуби диференційовані на різці, ікла і кутні; служать не тільки для захоплення здобичі, а й для подрібнення їжі. Травний канал, за винятком найнижчих форм, закінчується самостійним анальним отвором. До складу кишок входять товстий, тонкий кишечник.
Органи виділення - парні тазові нирки, сечовий міхур відкривається назовні отвором.
Органи дихання - легені, що мають альвеолярну будову. Дихання забезпечується рухами грудної клітки, в яких беруть участь міжреберні м'язи і діафрагма - м'язова перегородка між грудною і черевною порожнинами.
Кровоносна система має два кола кровообігу. Серце чотиривимірне. Артеріальна та венозна кров повністю розділені. Ссавці - теплокровні тварини.
Найбільш досконалого розвитку досягає нервова система. Збільшення обсягу переднього мозку відбувається за рахунок розростання кори великих півкуль, яка стає вищим відділом центральної нервової системи, координує роботу інших відділів мозку і всього організму.
З органів чуття провідна роль належить органам нюху. Орган слуху представлений трьома відділами: внутрішнє вухо (равлик і кортієв орган), середнє вухо, барабанна перетинка і три слухові кісточки) і зовнішнє вухо (зовнішній слуховий прохід і вушна раковина). Розвинені органи зору (кольоровий зір розвинений слабо), смаку, дотику. Ссавцям притаманні складні форми поведінки.
Ссавці роздільностатеві. Розмноження статеве. Запліднення внутрішнє. Розвиток прямий і відбувається в матці. Всі представники класу вигодовують малят молоком, добре розвинена турбота про потомство.
Ряд ознак, що відрізняє людину від інших представників класу Ссавці.
У людини дуже розвинена нервова система, в тому числі - кора великих півкуль, крім того, у людини, на відміну від інших ссавців, працює друга сигнальна система, що відповідає за соціальну поведінку.
Скелети людини і ссавців тварин складаються з одних і тих же відділів (скелет голови, скелет тулуба, скелет поясів кінцівок і скелетів вільних кінцівок), утворених подібно розташованими кістками. Риси подібності скелетів доводять тваринне походження людини.
Однак скелет людини має ряд особливостей, які різко відрізняють його від скелета ссавців тварин. Особливості скелета людини пов'язані з прямоходінням та трудовою діяльністю.
В скелеті голови людини мозковий відділ черепа переважає над лицевим. Це пов'язано з великим розвитком головного мозку. У тварин лицьовий відділ черепа розвинений значно сильніше, ніж мозковий; головний мозок у них має відносно менший обсяг, ніж у людини, а сильно розвинені щелепи є органами добування їжі, нападу і захисту.
Вертикальне положення тіла, що спирається тільки на нижні кінцівки, звільнило руки від функції ходьби. Хребет дорослих людей утворює чотири плавних вигини. Вони сприяють збереженню людиною рівноваги. Під час швидких різких рухів вигини пружинять і пом'якшують поштовхи, які виникають у тілі. У ссавців, які спираються на чотири кінцівки, хребет таких вигинів не має.
Грудна клітка людини у зв'язку з прямоходінням сплющена у спинно-черевному напрямку (розширена в боки). У ссавців вона стиснута з боків.
Одна з найхарактерніших рис скелета людини - будова руки, яка стала органом праці. Пальці з'єднані з п'ястю дуже рухомо. Самий рухливий великий палець добре розвинений у людини, протиставлений всім іншим, що дуже важливо при різних видах праці.
У зв'язку з вертикальним положенням тіла людини пояс його нижніх кінцівок дуже широкий і має вигляд чаші. Він підтримує внутрішні органи черевної порожнини. У ссавців таз значно вужчий, ніж у людини.
Масивні кістки нижніх кінцівок людини набагато товстіші і міцніші від кісток рук. Це зрозуміло: ноги несуть на собі всю тяжкість тіла. Склепінчаста стопа людини при ходьбі, бігу, стрибках пружинить, пом'якшуючи поштовхи
|
