Роль хвоста у животных и особенности его использования

1. ХВОСТ-ОПОРА

Кенгуру сидит на задних ногах и хвосте, упираясь им в землю.

Трубкозуб также использует свой хвост как подпорку. Найдя термитник, он, став на задние лапы и опершись на хвост, проламывает когтями передних лап стенки термитника.

Полуобезьяна – маки домовой – размером с белку. Хвост длинный, с кисточкой на конце. Задние ноги очень тонкие и сухие. Им на помощь приходит хвост, он служит опорой и помогает стоять на задних лапах, когда зверек ловит передними насекомых или срывает плоды.

Жесткий и упругий хвост есть у дятла. На хвост дятел опирается, когда долбит дерево, добывая из него личинок, и когда лазает по стволам.

2. ХВОСТ-РУКА

Настоящей пятой рукой служит хвост обезьянам. Из них нужно отметить обезьян-ревунов. Длинный хвост ревуна сверху покрыт волосами, а снизу голый, так он плотнее охватывает сук. Хвост исключительно сильный: зацепившись концом за сук, как крючком, а даже не обернув его вокруг, ревун долгое время может висеть на хвосте головой вниз.

Еще более цепкий хвост у обезьяны коаты. Уцепившись за ветку хвостом и задней лапой, она может долго висеть головой вниз, поедая какой-нибудь плод. Хвост заменяет ей руку: им она срывает с деревьев плоды, ловит насекомых.

Родственник енота – кинкажу пользуется хвостом почти так же, как и коата, поэтому его называют цепкохвостым енотом.

Очень ловко орудует хвостом североамериканский опоссум. Он, вися на хвосте, достает корм и в таком положении поедает его. Северный опоссум носит детенышей на спине, которые цепляются своими хвостиками к загнутому хвосту матери.

Древесные змеи ловко перебираются с сучка на сучок. Руки и ноги им заменяет хвост.

Трудно представить, что рыбы тоже могут держаться хвостом. Причудливые рыбки – морские коньки – плавают совсем неважно. Им редко удается поймать подвижных рачков, которыми они питаются. Поэтому они не тратят зря сил. Зацепившись хвостом за водные растения, поджидают, пока добыча приблизится сама.

3. ХВОСТ-«ДВИЖИТЕЛЬ»

Хвост играет не последнюю роль при движении в воде. Самые мощные хвосты у китов. У кашалота он достигает в ширину пять метров, а у гренландского – восемь. Хвост у китов расположен горизонтально, что позволяет им быстро перемещаться в толще воды.

Настоящий мотор – хвост у рака. Ползает он медленно, но плавает очень быстро, подгребая под себя воду хвостом.

1. ХВІСТ-ОПОРА

Кенгуру сидить на задніх ногах і хвості, упираючись ним у землю.

Трубкозуб також використовує свій хвіст як підпірку. Знайшовши термітник, він, ставши на задні лапи і упершись на хвіст, проламує кігтями передніх лап стінки термітника.

Напівмавпа – маки домовик – завбільшки з білку. Хвіст довгий, з пензликом на кінці. Задні ноги дуже тонкі й сухі. Їм на допомогу приходить хвіст, він служить опорою і допомагає стояти на задніх лапах, коли звір ловить передніми комах або зриває плоди.

Жорсткий і пружний хвіст є у дятла. На хвіст дятел спирається, коли довбає дерево, добуваючи з нього личинок, і коли лазить по стовбурах.

2. ХВІСТ-РУКА

Справжньою п'ятою рукою хвіст служить мавпам. З них потрібно відзначити мавп-ревунів. Довгий хвіст ревуна зверху вкритий волоссям, а знизу голий, так він щільніше охоплює сук. Хвіст виключно сильний: зачепившись кінцем за гілку, як гачком, а навіть не обернувши його навколо, ревун довгий час може висіти на хвості головою вниз.

Ще більш чіпкий хвіст у мавпи коати. Вчепившись за гілку хвостом і задньою лапою, вона може довго висіти головою вниз, поїдаючи який-небудь плід. Хвіст замінює їй руку: їм вона зриває з дерев плоди, ловить комах.

Родич єнота – кінкажу користується хвостом майже так само, як і коата, тому його називають ціпкохвостим єнотом.

Дуже вправно орудує хвостом північноамериканський опосум. Він, висячи на хвості, дістає корм і в такому положенні поїдає його. Північний опосум носить дитинчат на спині, які чіпляються своїми хвостиками до загнутого хвоста матері.

Деревні змії спритно перебираються з гілки на сучок. Руки і ноги їм замінює хвіст.

Важко уявити, що риби теж можуть триматися хвостом. Химерні рибки – морські ковзани – плавають зовсім погано. Їм рідко вдається зловити рухомих рачків, якими вони харчуються. Тому вони не витрачають даремно сил. Зачепившись хвостом за водні рослини, чекають, поки видобуток наблизиться сам.

3. ХВІСТ-«РУШІЙ»

Хвіст грає не останню роль при русі у воді. Найпотужніші хвости у китів. У кашалота він досягає завширшки п'ять метрів, а у гренландського – вісім. Хвіст у китів розташований горизонтально, що дозволяє їм швидко пересуватися в товщі води.

Справжній мотор – хвіст у рака. Повзає він повільно, але плаває дуже швидко, підгрібаючи під себе воду хвостом.

4 ХВОСТ – РУЛЬ И БАЛАНСИР

Хвост нужен птицам при посадке: садясь, они опускают распущенный хвост вниз и поэтому не «клюют» носом в землю. У сидящей на ветке птицы хвост служит балансиром. Хвост важен хищным птицам, когда они несут в когтях тяжёлую добычу. Но самое главное назначение птичьего хвоста – гасить вредные для полета завихрения струй воздуха.

Лев, подкравшись к добыче, прыгает. Но пока лев летит по воздуху, добыча может переместиться, и хищник промахнется. Вот здесь и помогает хвост: изогнув его в ту или другу сторону, лев изменяет направление полета и настигает жертву.

Лисе в погоне за зайцем приходится все время менять направление движения, и если бы не хвост-руль, ей ни за что не поймать даже совсем неопытного зайца.

Тушканчики обзавелись тонким хвостом с кисточкой на конце. Хвост помогает тушканчикам сохранить в прыжке центр тяжести. Не будь у тушканчика такого хвоста, он, прыгая, все время бы кувыркался через голову. Им же тушканчик рулит в прыжке.

Идеальный руль – широкий и плоский хвост бобра. Изогнув его, он может нырнуть вертикально вниз или быстро подняться со дна на поверхность.

Сохранять равновесие хвост помогает многим животным, лазающим по деревьям. Белка, полчок, длиннохвостые полуобезьяны, пробираясь по ветвям, пользуются хвостом, как балансиром.

5. ХВОСТ-ПАРАШЮТ

Белка, полосатый бурундук в случае опасности, распластав лапки и хвост, бросаются вниз с верхушек высоких деревьев, используя свой хвост, как парашют.

6. ХВОСТ-ЗАЩИТНИК

Слепни, оводы, мухи доставляют много неприятностей крупным животным – лошадям, коровам, которые своими хвостами отгоняют этих насекомых.

Ящерица теряет свой хвост, будучи схвачена за него. Пройдет несколько недель – и хвост у нее снова отрастет.

Карликовому жирнохвостому тушканчику избежать опасности также помогает хвост. Когда хищник хватает тушканчика за хвост, то кожа с него слезает, как перчатка, и остается в зубах у врага. Тушканчик же успевает спастись бегством или забраться в норку.

Жертвовать часть своего хвоста могут сони. У них есть несколько мест на хвосте, по которым происходит обрыв кожи. Через время вырастает новый хвост.

Грозным оружием для защиты обладают скаты-хвостоколы. Если наступить на лежащего на дне ската, он начинает хлестать хвостом и может нанести серьёзную рану. У пострадавшего, если вовремя не будет оказана помощь, наступает длительный паралич конечностей и даже смерть.

7. ХВОСТ-ОРУЖИЕ НАПАДЕНИЯ

У крокодилов мощный хвост служит для нападения на жертву. Наибольшей известность пользуется нильский крокодил. Он иногда нападает на антилоп, домашних животных и даже на людей.

Грозным оружием является хвост у гигантского варана с острова Комодо. Подобравшись к оленю или дикой свинье, варан ломает им кости ударом хвоста, а потом уже схватывает зубами.

8. ХВОСТ-ОДЕЯЛО

Во время сна куница, песец, соболь, лиса и другие животные сворачиваются калачиком, прикрываясь хвостом.

9. ХВОСТ-КЛАДОВАЯ

У многих животных в хвосте накапливаются запасы жира: у толстохвостой сумчатой сони, у курдючных овец, перед зимовкой у сома и др.

10. ХВОСТ-УКРАШЕНИЕ

Роскошные пушистые хвосты у енота, белки, куницы, песца, лисы, горностая.

Рыбы – вуалехвосты, гуппи – тоже могут похвастаться своими красивыми хвостами.

Но, пожалуй, самые красивые хвосты у птиц: у павлина с удивительными «глазками» на перьях; у самца птицы-лиры, у Фазана, квезала, райской мухоловки и даже у нашего домашнего петуха.

4 ХВІСТ – КЕРМО І БАЛАНСИР

Хвіст потрібен птахам при посадці: сідаючи, вони опускають розпущений хвіст вниз і тому не «клюють» носом у землю. У птиці, що сидить на гілці, хвіст служить балансиром. Хвіст важливий хижим птахам, коли вони несуть в пазурах важку видобуток. Але найголовніше призначення пташиного хвоста – гасити шкідливі для польоту завихрення струменів повітря.

Лев, підкравшись до видобутку, стрибає. Але поки лев летить по повітрю, видобуток може переміститися, і хижак промахнеться. Ось тут і допомагає хвіст: зігнувши його в ту або другу сторону, лев змінює напрямок польоту і наздоганяє жертву.

Лисиці в погоні за зайцем доводиться весь час змінювати напрям руху, і якщо б не хвіст-кермо, їй ні за що не зловити навіть зовсім недосвідченого зайця.

Тушканчики мають тонкий хвіст з пензликом на кінці. Хвіст допомагає тушканчикам зберегти в стрибку центр тяжкості. Якщо б не було у тушканчика такого хвоста, він, стрибаючи, весь час би перекидався через голову. Їм же тушканчик рулить в стрибку.

Ідеальне кермо – широкий і плоский хвіст бобра. Зігнувши його, він може пірнути вертикально вниз або швидко піднятися з дна на поверхню.

Зберігати рівновагу хвіст допомагає багатьом тваринам, що лазять по деревах. Білка, сіра, довгохвості напівмавпи, пробираючись по гілках, користуються хвостом, як балансиром.

5. ХВІСТ-ПАРАШУТ

Білка, смугастий бурундук в разі небезпеки, розпластавши лапки і хвіст, кидаються вниз з верхівок високих дерев, використовуючи свій хвіст, як парашут.

6. ХВІСТ-ЗАХИСНИК

Ґедзі, оводи, мухи доставляють багато неприємностей великим тваринам – коням, коровам, які своїми хвостами відганяють цих комах.

Ящірка втрачає свій хвіст, будучи схоплена за нього. Пройде кілька тижнів – і хвіст у неї знову відросте.

Карликовому жирнохвостому тушканчику уникнути небезпеки також допомагає хвіст. Коли хижак дістає тушканчика за хвіст, то шкіра з нього злазить, як рукавичка, і залишається в зубах у ворога. Тушканчик встигає врятуватися втечею або забратися в нірку.

Жертвувати частину свого хвоста можуть соні. У них є кілька місць на хвості, за якими відбувається обрив шкіри. Через час виростає новий хвіст.

Грізною зброєю для захисту володіють скати-хвостоколи. Якщо наступити на лежачого на дні ската, він починає шмагати хвостом і може нанести серйозну рану. У потерпілого, якщо вчасно не буде надана допомога, настає тривалий параліч кінцівок і навіть смерть.

7. ХВІСТ-ЗБРОЯ НАПАДУ

У крокодилів потужний хвіст служить для нападу на жертву. Найбільшою популярністю користується нільський крокодил. Він іноді нападає на антилоп, домашніх тварин і навіть на людей.

Грізною зброєю є хвіст у гігантського варана з острова Комодо. Підібравшись до оленя або дикої свині, варан ламає їм кістки ударом хвоста, а потім вже схоплює зубами.

8. ХВІСТ-КОВДРА

Під час сну куниця, песець, соболь, лисиця та інші тварини згортаються калачиком, прикриваючись хвостом.

9. ХВІСТ-КОМОРА

У багатьох тварин у хвості накопичуються запаси жиру: у товстохвостої сумчастої соні, у курдючних овець, перед зимівлею у сома та ін.

10. ХВІСТ-ПРИКРАСА

Розкішні пухнасті хвости у єнота, білки, куниці, песця, лисиці, горностая.

Риби – вуалехвости, гуппі – теж можуть похвалитися своїми красивими хвостами.

Але, мабуть, найкрасивіші хвости у птахів: у павича з дивовижними «вічками» на пір'ї; у самця птаха-ліри, у Фазана, квезала, райської мухоловки і навіть у нашого домашнього півня.