Видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя



23-04-2014

Видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя

Видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного із подружжя належить до нотаріальних проваджень, які вчиняються доволі рідко. З цієї причини хочу довести до широкого кола населення основні моменти видачі таких свідоцтв у нотаріальній практиці. Це здійснюється з метою правильного визначення складу спадкової маси і застереження можливих спорів із спадкоємцями померлого. Видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя регламентується нормами статей 34, 71 Закону України «Про нотаріат», глави 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 №296/5.

Почнемо з визначення поняття спільної сумісної власності подружжя, підстав її набуття, визначення об’єктів спільної сумісності власності.

Поняття спільної сумісної власності подружжя визначено статтею 60 Сімейного кодексу України. Згідно цієї статті майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). До таких повноважних причин закон відносить навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хворобу одного з подружжя тощо. Це загальна норма закону. Проте, подружжя може самостійно вирішувати питання щодо необхідності отримання кожним з них заробітку або доходу за час шлюбу. Якщо між подружжям виникає спору щодо цього питання, то той з подружжям, хто не мав заробітку (доходу), може набувати рівні права на майно, навіть, при відсутності передбачених в законі поважних причин. Якщо між подружжям виникає спір і один з них наполягає на тому, що другий з подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, то суд при вирішенні спору про поділ майна може відступити від засад рівності часток подружжя в праві на майно. Вважається, що кожна річ, набута під час шлюбу, крім індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності подружжя. Якщо майно було набуте за час шлюбу,передбачається, що воно є спільним. Протилежне, тобто неналежність майна до роздільного майна подружжя, потребує доведення. Нерідко при поділі майна один з подружжя стверджує, що певна річ була набута до шлюбу або за час шлюбу на власні кошти цієї особи. Такі факти потребують доведення в суді. Якщо докази відсутні або їх недостатньо, майно, набуте за час шлюбу, вважатиметься спільним майном подружжя. Подружжя може за своєю згодою, зокрема у шлюбному договорі, встановити режим роздільності майна, набутого за час шлюбу. У такому разі презумпція спільності майна буде спростована за згодою сторін.

Цивільний кодекс України передбачає додержавну реєстрацію прав на нерухомість (Стаття 182 Цивільного кодексу України). При цьому треба підкреслити наступне. Факт реєстрації майна, набутого за час шлюбу, на ім’я лише одного з подружжя, не впливає на його правовий режим ( режим спільності майна). Наприклад, за час шлюбу один з подружжя за згодою другого з подружжя уклав договір купівлі – продажу квартири ( стаття 65 Сімейного кодексу України). Нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна є підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення речових прав на нерухоме майно у покупця ( стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»). Однак реєстрація права власності на квартиру, яка була зроблена на підставі договору купівлі-продажу квартири, учасником якого був лише один з подружжя, не свідчить про неналежність квартири до його (покупця) роздільного майна. Якщо квартира була набута за час шлюбу, то, незважаючи на факт її реєстрації на ім’я лише одного з подружжя, це майно вважається спільним майном подружжя, якщо інше не буде визначено за згодою подружжя або у разі спору не доведено в суді.

У разі смерті одного із подружжя чинним законодавством передбачена можливість видачі нотаріусом за місцем відкриття спадщини іншому із подружжя свідоцтва про право власності на частку в їх спільному майні, за наявності належним способом вираженого волевиявлення другого із подружжя ( подача відповідної заяви). Повноваження з видачі таких свідоцтв входить в компетенції нотаріуса, в проваджені якого знаходиться спадкова справа. Основними підставами для видачі свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя є:

· Смерть одного із подружжя.

· Знаходження осіб на момент смерті одного з них у зареєстрованому шлюбі.

· Наявності на момент відкриття спадщини майна, придбаного під час перебування у шлюбі, щодо якого при цьому не був змінений режим спільної сумісної власності.

При вирішенні цього питання слід виходити з презумпції рівності часток подружжя, за умови не визначення іншого правочином, укладеним між подружжям (стаття 70 Сімейного кодексу України). Міністерством Юстиції України вказується на необхідність роз’яснення нотаріусом особі її права на подання заяви про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя. Про видачу такого свідоцтва нотаріус повідомляє спадкоємців, які прийняли спадщину. Спадкоємці, які з’явилися до нотаріуса, особисто подають заяву про те, що їм доведено до відома про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя і, у разі їх незгоди, роз’яснює порядок звернення до суду. Відсутнім спадкоємцям надсилається повідомлення поштою. Якщо спадкоємців є особи, над якими встановлено опіку чи піклування, свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя видається за наявності дозволу органу опіки і піклування.

Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна, а інша половина спільного майна розподіляється між іншими спадкоємцями, у тому числі на того з подружжя, який є живим, з подальшим повідомленням нотаріусом про це спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. У повідомленні, що надсилається спадкоємцям померлого, які прийняли спадщину, зазначається склад спільного майна подружжя, що є живим, просить видати свідоцтво про право власності, а також роз’яснення право звернення до суду у випадку оспорювання спадкоємцями майнових вимог того з подружжя, що залишився живим.

Отже, свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі письмової заяви другого з подружжя. При видачі свідоцтва нотаріусу подається документ, який посвідчує шлюбні відносини, в порядку, встановленому чинним законодавством, та свідоцтво про смерть одного з подружжя.

Якщо до складу майна, на частку якого видається свідоцтво, входить майно, що підлягає реєстрації, нотаріусу подаються документи, які підтверджують право власності подружжя на таке майно. За наявності заборони відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна свідоцтва видається у разі згоди на те кредитора, викладеної у письмовій формі. Якщо ж на вищевказане майно накладено арешт судовими чи слідчими органами, видача свідоцтва відкладається до зняття арешту.

При цьому слід зазначити, що з точки зору правової природи виділення частки в спільному майні подружжя, який пережив іншого, має розглядатися як його право, а не обов’язок.


Возврат к списку

(Голосов: 1, Рейтинг: 3.3)

Материалы по теме:




Нажмите, чтобы рекомендовать эту страницу другим:
Рейтинг@Mail.ru Яндекс.Метрика