Поняття "трудові ресурси", як вже зазначалося, використовується для характеристики працездатного населення в масштабах країни, регіону, галузі економіки або підприємства, що в рамках окремого підприємства найбільш вживане поняття "персонал" [5].
Головний критерій віднесення окремого індивіда до групи "персонал" - його включеність як носія робочої сили в трудові відносини в рамках конкретного підприємства
Персонал (від лат. personalis - особистий) - це особистий склад організації, що включає всіх найманих працівників, а також працюючих власників і співвласників.
Основні ознаки персоналу
[8]:
- наявність його трудових взаємовідносин з роботодавцем, які оформляються трудовим договором;
- володіння певними якісними характеристиками (професією, спеціальністю, кваліфікацією, компетентністю та ін), наявність яких визначає діяльність працівника на конкретній посаді або робочому місці;
- цільова спрямованість діяльності персоналу, тобто створення працівникові умов для досягнення цілей підприємства.
Забезпечуючи єдине й комплексне вплив на персонал організації в цілому, управління персоналом:
- інтегрується у загальну систему управління підприємством, пов'язуючи його зі стратегічними установками і корпоративною культурою, а також із плануванням НДР, виробництва, збуту, підвищення якості і т. д.;
- включає розгорнуту систему постійних і програмних заходів по регулюванню зайнятості, планування робочих місць, організації добору, розстановки і підготовки кадрів, прогнозування змісту робіт тощо;
- передбачає ретельний облік якостей і професійних характеристик працівників, а також оцінку їх діяльності;
- централізує управління працею в руках одного з керівників організації, а також здійснює заходи по вдосконаленню механізму кадрової роботи.
Основні характеристики персоналу організації - чисельність і структура.
Чисельність персоналу організації залежить від характеру, складності, трудомісткості виробничих (або інших) і управлінських процесів, ступеня їх механізації, автоматизації, комп'ютеризації. Ці фактори визначають її нормативну (планову) величину. Більш об'єктивно персонал характеризується спискової (фактичною) чисельністю, тобто кількістю працівників, які офіційно працюють на підприємстві в даний момент [5].
Структура персоналу організації - сукупність окремих груп працівників, об'єднаних по ряду ознак і категорій.
В залежності від участі у виробничому процесі виділяється [7]:
- промислово-виробничий персонал (ППП) - це працівники, пов'язані безпосередньо з виробництвом;
- непромисловий персонал - це робітники, безпосередньо не пов'язані з виробництвом і його обслуговуванням і працівники соціальної інфраструктури підприємства (працівники дитячих і медичних установ, що знаходяться на балансі підприємства, тощо).
Промислово-виробничий персонал залежно від характеру трудових функцій поділяється на категорії
|
Понятие "трудовые ресурсы", как уже отмечалось, используется для характеристики трудоспособного населения в масштабах страны, региона, отрасли экономики или предприятия, в рамках отдельного предприятия наиболее употребляемое понятие "персонал" [5].
Главный критерий отнесения отдельного индивида в группу "персонал" - его включенность как носителя рабочей силы трудовые отношения в рамках конкретного предприятия.
Персонал (от лат. Personalis - личный) - это личный состав организации, включая всех наемных работников, а также работающих собственников и совладельцев.
Основные признаки персонала
[8]:
- наличие его трудовых взаимоотношений с работодателем, которые оформляются трудовым договором;
-
владение определенными качественными характеристиками (профессии, специальности, квалификации, компетентности и т.д.), наличие которых определяет деятельность работника на конкретной должности или рабочем месте;
-
целевая направленность деятельности персонала, то есть создание работнику условий для достижения целей предприятия.
Обеспечивая единое и комплексное воздействие на персонал организации в целом, управление персоналом:
- интегрируется в общую систему управления предприятием, связывая его со стратегическими установками и корпоративной культурой, а также с планированием ГДР, производства, сбыта, повышения качества и т. д .;
-
включая развернутую систему постоянных и программных мероприятий по регулированию занятости, планирование рабочих мест, организации подбора, расстановки и подготовки кадров, прогнозирование содержания работ и тому подобное;
-
предусматривает тщательный учет качеств и профессиональных характеристик работников, а также оценку их деятельности;
-
централизует управление трудом в руках одного из руководителей организации, а также осуществляет меры по совершенствованию механизма кадровой работы.
Основные характеристики персонала организации - численность и структура.
Численность персонала организации зависит от характера, сложности, трудоемкости производственных (или иных) и управленческих процессов, степени их механизации, автоматизации, компьютеризации. Эти факторы определяют ее нормативную (плановую) величину. Более объективно персонал характеризуется списочной (фактической) численностью, то есть количеством работников, которые официально работают на предприятии в данный момент [5].
Структура персонала организации - совокупность отдельных групп работников, объединенных по ряду признаков и категорий.
В зависимости от участия в производственном процессе выделяется [7]:
- промышленно-производственный персонал (ППП) - это работники, связанные непосредственно с производством;
-
непромышленный персонал - это рабочие, непосредственно не связанные с производством и его обслуживанием и работники социальной инфраструктуры предприятия (работники детских и медицинских учреждений, находящихся на балансе предприятия и т.д.).
Промышленно-производственный персонал в зависимости от характера трудовых функций делится на категории
|
