|
ВИДЫ АЛГОРИТМОВ
Алгоритм применительно к вычислительной машине – точное предписание, т.е. набор операций и правил их чередования, при помощи которого, начиная с некоторых исходных данных, можно решить любую задачу фиксированного типа.
Алгоритмы в зависимости от цели, начальных условий задачи, путей ее решения, определения, действий исполнителя подразделяются следующим образом:
Вероятностный (стохастический) алгоритм дает программу решения задачи несколькими путями или способами, приводящими к вероятному достижению результата.
Эвристический алгоритм (от греческого слова «эврика») – это такой алгоритм, в котором достижение конечного результата программы действий однозначно не предопределено, так же как не обозначена вся последовательность действий, не выявлены все действия исполнителя. К эвристическим алгоритмам относят, например, инструкции и предписания. В этих алгоритмах используются универсальные логические процедуры и способы принятия решений, основанные на аналогиях, ассоциациях и прошлом опыте решения схожих задач.
Линейный алгоритм – набор команд (указаний), выполняемых последовательно друг за другом.
Разветвляющийся алгоритм – алгоритм, содержащий хотя бы одно условие, в результате проверки которого ЭВМ обеспечивает переход на один из двух возможных шагов.
Циклический алгоритм – алгоритм, предусматривающий многократное повторение одного и того же действия (одних и тех же операций) над новыми исходными данными. К циклическим алгоритмам сводится большинство методов вычислений, перебора вариантов.
Цикл программы – последовательность команд (серия, тело цикла), которая может выполняться многократно (для новых исходных данных) до удовлетворения некоторому условию.
Вспомогательный (подчиненный) алгоритм (процедура) – алгоритм, ранее разработанный и целиком используемый при алгоритмизации конкретной задачи. В некоторых случаях при наличии одинаковых последовательностей указаний (команд) для различных данных с целью сокращения записи также выделяют вспомогательный алгоритм.
Алгоритм можно задать несколькими способами:
- словесным, то есть записью последовательности действий на естественном языке;
- графическим, с помощью специальных графических символов;
- формульным, то есть с помощью математических формул, которые определяют порядок вычислений;
- табличным, в виде таблицы, в которой фиксируются этапы исполнения алгоритма и результаты исполнения.
|
ВИДИ АЛГОРИТМІВ
Алгоритм стосовно обчислювальної машини - точний припис, тобто набір операцій і правил їх чергування, за допомогою якого, починаючи з деяких вихідних даних, можна вирішити будь-яку задачу фіксованого типу.
Алгоритми в залежності від мети, початкових умов задачі, шляхів її вирішення, визначення, дій виконавця поділяються наступним чином:
Імовірнісний (стохастичний) алгоритм дає програму розв'язання задачі декількома шляхами або способами, що призводять до вірогідного досягнення результату.
Евристичний алгоритм (від грецького слова «еврика») - це такий алгоритм, у якому досягнення кінцевого результату програми дій однозначно не визначено, так само як не позначена вся послідовність дій, не виявлено всі дії виконавця. До евристичних алгоритмів відносять, наприклад, інструкції та розпорядження. У цих алгоритмах використовуються універсальні логічні процедури і способи прийняття рішень, засновані на аналогії, асоціаціях і минулому досвіді вирішення подібних завдань.
Лінійний алгоритм - набір команд (вказівок), що виконуються послідовно один за одним.
Розгалужений алгоритм - алгоритм, який містить хоча б одна умова, в результаті перевірки якого ЕОМ забезпечує перехід на один з двох можливих кроків.
Циклічний алгоритм - алгоритм, що передбачає багаторазове повторення одного і того ж дії одних і тих же операцій) над новими вихідними даними. До циклічних алгоритмів зводиться більшість методів обчислень, перебору варіантів.
Цикл програми - послідовність команд (серія, тіло циклу), яка може виконуватися багаторазово (для нових вихідних даних) до задоволення певною умовою.
Допоміжний (підлеглий) алгоритм (процедура) - алгоритм, розроблений раніше і цілком використовуваний при алгоритмізації конкретної задачі. В деяких випадках при наявності однакових послідовностей вказівок (команд) для різних даних з метою скорочення запису також виділяють допоміжний алгоритм.
Алгоритм можна визначити кількома способами:
- словесним, тобто записом послідовності дій на природній мові;
- графічним, за допомогою спеціальних графічних символів;
- формульним, тобто з допомогою математичних формул, які визначають порядок обчислень;
- табличним, у вигляді таблиці, в якій фіксуються етапи виконання алгоритму і результати виконання.
|
