Україна і вектор її подальшого розвитку



24-03-2017

Україна і вектор її подальшого розвитку

Після розпаду СРСР Україна мала всі шанси стати достатньо розвинутою країною в Європі, щоб конкурувати на міжнародній арені. Однак, представники влади не змогли повною мірою використати природні, економічні та військові ресурси: третє в світі місце за кількістю ядерної зброї, потужність аграрного сектору, родючі ґрунти (чорнозем складає 44% українських ґрунтів, що у свою чергу становить десяту частину всього чорнозему в світі, як зазначається у вільній енциклопедії Вікіпедії), вигідне з точки зору торгівельного сполучення розташування тощо.

На сьогоднішній день наша держава знаходиться в досить скрутному становище через, на мою думку, не змогу дати відсіч ані ідеологіям інших держав, ані корумпованій владівсередині держави. Зважаючи на все Вищевикладене Україні для подальшого розвитку необхідна підтримка інших держав для належного економічного та політичного розвитку.

Станом на 2017 рік вчені- політологи такі як Карманов В.А. та Нуська І.А. розглядають 3 напрямки подальшого розвитку України/ нашої держави: перший –  самостійний і повністю незалежний розвиток, другий–  «Митний союз» з Росією, та третій, найпопулярніший серед громадян –  євроінтеграція.

Проаналізуємо отсанній докладніше.  Насамперед слід задати питання: «До якого рівня співпраці з Європейським Союзом (далі ЄС) може досягти рівня  чинної програми "Східного партнерства" (далі СП)?». Адже зараз вже відбувся розподіл країн СП на дві групи. З одного боку, Білорусь, Вірменія і Азербайджан зробили вибір на користь обмежених відносин з ЄС і не прагнуть до статусу членів. З іншого - Грузія, Молдова і Україна сформували групу країн, які просунулися далі в своїх відносинах з ЄС, підписали угоди про асоціацію і є напівконсолідованими демократіями. Ці три країни продемонстрували певний прогрес в імплементації значної частини права ЄС в своє законодавство. Також європейські представники зазначали, що дуже задоволені реформами в правоохоронній і судовій сфері, однак підкреслювали, що зупинятися на цьому не можна а треба навпаки активізувати зусилля в сфері подолання корупції.

Однак політика "Східного партнерствоа не передбачає для її учасників безумовної перспективи членства в ЄС. На підтвердження цього можна навести слова Ангели Меркель під час Ризького саміту СП в 2015 році: "Східне партнерство - це інструмент не для розширення Європейського Союзу, а для зближення з ним". При цьому Україна завжди була найактивнішою (наприклад якщо порівнювати з Грузією та Молдовою) в питаннях, що стосувалися перспективи членства. Багато років Київ робив спроби включити перспективу членства в ЄС в Угоду про асоціацію, але через відсутність консенсусу серед країн Союзу такі спроби не були успішними. Хоча на дипломатичному рівні це питання досить регулярно піднімали, політична еліта України демонструвала менше завзяття. Про членство згадували перед деякими загальними для ЄС і України подіями або з нагоди самітів "Східного партнерства", але майже ніколи –  в перерві між ними.

І хоча сьогодні Європа робить крок назустріч, але невідомо, все це фікція чи насправді. Незважаючи на недостатню кількість реформ, Грузія, Молдова та Україна, як і раніше, розглядають можливість подачі заявки на членство в ЄС. Хоча дискусії ведуться навколо подачі заявки як процесу, в дійсності цей крок має набагато більше значення і наслідки, оскільки в результаті це не тільки інструмент зовнішньої політики, а й спосіб мобілізувати країну для проведення реформ і очищення політичної еліти. Як зазначає “Free Voice Information Analysis Center” : « Реформи спричинили велику кількість «переставлень» як кадрових, так і нормативних. З цими реформами Україна зробила ще один крок назустріч до ЄС».

Але давайте поставимо ще одне питання: «Чи потрібна Україна Європі?». Дуже багато різних поглядів на те, чому саме європейцям вигідно, щоб Україна стала членом ЄС. Одні з головних причин, як зазначає більшість, це зробити з нашої країни ринок збуту, збільшити потік туристів у Західну Європу, послабити одну з наймогутніших держав сьогодення – Росію. Найсильніша опозиція, тобто тих держав-членів, хто проти євроінтеграції України – в Австрії (71%), Німеччини (67%), Люксембурзі (64%), Франції (63%), Бельгії (61%) і Фінляндії (61%) (як зазначається в опитуванні 2015році у соціальній мережі Facebook «European minion in…». У той же час, в 13 країнах-членах ЄС підтримують подальше розширення, зокрема в Румунії (73%), Литві (64%), на Мальті (63%) і в Хорватії (61%). Однак слід зазначити, що в 2010 році вступ України в ЄС було більш популярним серед громадян Євросоюзу - тоді підтримка становила 37%, а це більше, ніж в Чорногорії (36%), Македонії (35%), Боснії і Герцеговини (35%) , Сербії (34%) та Албанії (29%). Крім того, останні "Трансатлантичні тренди" від GMF показали, що в цілому більшість громадян ЄС (52%) погоджуються з тим, що Україні потрібно запропонувати перспективу членства.

Щодо ринку збуту, звичайно, якщо Україна вступить у Європейський Союз то продукція яка коштувала в нас 60 гривень буде коштувати 30, але не слід забувати про те що в нас коштує набагато дешевше ніж в Європі наприклад сигарети, алкоголь та м’ясо-молочні вироби. Щоб наш ринок був спроможній конкурувати з європейським йому доведеться підвищувати якість і ціни, заробітна плата від цього збільшуватись не буде. Сигарети будуть коштувати на рівні з усією Європою, а це в середньому  4 євро за пачку ( 112 грн. станом на 03.2017), м’ясо – 8 євро кг ( 232 грн станом на 03.2017).

Українці поспішають вступити в ЄС, але не передбачають як сильно це вдарить по економіці країни. На мою думку, цю проблему можна вирішити, але радикально і надзвичайно важко – увійти в єврогрупу і змінити національно валюту на євро. Це вигідно нам, однак це надзвичайно не вигідно країнам Західної Європи, у ту мить, коли Україна прийме євро, ця валюта дешевшати по відношенню до долара США. «Проблеми Ваші, то і вирішуйте їх самі»- буде така відповідь нам на те що ціни після вступу в ЄС підвищаться.

Однак це не все. Більшість українців мріють про вступ у ЄС з наступної причини - безвізовий режим. При мінімальній заробітній платі 3200 грн., що станом на 03.2017 рік складає 110 євро, при цінах які будуть після вступу, більшість будуть намагатися емігрувати. Україна залишиться без спеціалістів, вони будуть законно емігрувати до інших країн. Відповідно до даних 2013 року населення України складає 45 млн. осіб, а на початку 2017 – 42 млн. осіб. Почнеться масова міграція і населення стане значно меншим ніж зараз.

Спираючись на вищевикладене, можна дійти наступних висновків: звичайно, виходячи з історії, ми дуже довго знаходилися в «економічних» стосунках з Росією і не могли нікуди рушати, топтались на місці і зараз потрібно щось міняти. Наші політики хоч і казали, що «йдуть в Європу», однак постійно своїми діями показували нам протилежне. Якщо обирати, то так, звичайно, треба орієнтуватися у своєму розвитку на Європу, але це не означає, що треба діяти необдумано і швидко. Спочатку Україна повинна розібратися з усіма негараздами які виникли всередині самої країни, а потім вже тоді виходити на міжнародну арену, як конкурентоспроможна країна, яка потрібна Європі, а не якій потрібна Європа.

Автор: Арнаутов Андрій 

 


Возврат к списку

(Голосов: 1, Рейтинг: 3.3)

Материалы по теме:




Нажмите, чтобы рекомендовать эту страницу другим:
Рейтинг@Mail.ru Яндекс.Метрика