Асоційовані підприємства. Холдингові компанії

(ст. 126 Господарського кодексу України)

Ця стаття російською мовою - "Ассоциации. Холдинги"

Асоційовані підприємства — група суб'єктів господарювання — юридичних осіб, пов'язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та/або управлінні. Господарський кодекс України розрізняє просту і вирішальну залежність між асоційованими підприємствами. Проста залежність полягає в можливості одного підприємства блокувати прийняття рішення іншим (залежним) підприємством. А вирішальна залежність характеризується встановленням відносин контролю-підпорядкування. Відносини вирішальної залежності можуть установлюватися лише за згодою органів Антимонопольного комітету України. Законодавець зобов'язує при державній реєстрації залежного підприємства зазначати у відомостях про наявність простої або вирішальної залежності та опублікувати ці відомості в спеціальному додатку до газети “Урядовий кур'єр”. Така вимога обумовлена як інтересами учасників залежних підприємств, майбутніх інвесторів, так і інтересами держави в частині оподаткування.

Виходячи з визначення об'єднання підприємства, можна піддати сумніву правильність включення асоційованих підприємств до об'єднань, оскільки вони є різними юридичними особами, що характеризуються відносинами залежності, і не утворюють окрему господарську організацію, яка б координувала їхню діяльність.

Закон “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що холдингові компанії — це юридичні особи, які є власниками інших юридичних осіб або здійснюють контроль над такими юридичними особами як пов'язані особи. Указ Президента “Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації” від 11травня 1994р. За № 224/94 визначає, що холдинговими компаніями є господарюючий суб'єкт, який володіє контрольними пакетами акцій інших, одного або більше, господарюючих суб'єктів.

Холдингова компанія — суб'єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства або підприємств. З метою захисту інтересів дочірніх підприємств у ст 126 Господарського кодексу України визначено обов'язок холдингової компанії компенсувати завдані дочірньому підприємству збитки, якщо з вини контролюючого підприємства ним було укладено або здійснено не вигідні для нього угоди або операції. Якщо ж дочірнє підприємство з вини холдингової компанії буде визнано банкрутом, то контролююче підприємство буде нести субсидіарну відповідальність перед кредиторами банкрута.