Растительный мир полон ярких красок всевозможных оттенков не только в переносном смысле, но и в прямом.
Человек стал получать краски прежде всего из цветков, затем – из листьев, стеблей и корней растений. Стариннейшие краски, употреблявшиеся в глубокой древности, добывали: синюю (индиго) – из сока листьев и стеблей кустарника, растущего в Индии; красную (крапп) – из корней марены, растущей в Персии. В Мексике для получения синей, красной и черной краски использовали сандаловое дерево кампеш, которое с открытием Америки стали вывозить в Европу.
С давних пор в русских деревнях крестьяне добывали краски из различных растений и сами окрашивали шерсть и льняные ткани.
Можно назвать много обыкновенных растений, из которых получат краски. В лесу у дороги, на лугах попадается небольшое растение с округлыми, сложными ровными складочками, изогнутыми листьями и мелкими невзрачными цветочками. Это растение – манжетка. В середине листьев, сложенных воронкой, собирается вода, выделяемая устьицами. Эти капли, таинственно появляющиеся, когда нет росы, раньше считали волшебными. В средние века «волшебную росу» собирали алхимики, чтобы приготовить лекарство, сохраняющее молодость. Поэтому манжетка и получила научное название – алхемилля. Из листьев и корней манжетки можно добыть серо-зеленую краску.
Краску цвета хакки дают ягоды и кора можжевельника.
Зеленую краску можно добыть из листьев березы. Листья, собранные в начале лета, дают более яркую окраску.
Желтую краску получают из корней всем известного конского щавеля и из луба яблони.
По соседству с подорожником и манжеткой на дорогах можно встретить стелющуюся по земле птичью гречишку. Корни птичьей гречишки дают синюю краску.
Из цветков живокости или шпорника получают синюю краску, в прежние времена широко употреблявшуюся для окраски домотканного сукна.
Фиолетовую краску могут дать высушенные ягоды ежевики и сок черники.
Красная краска может быть получена из цветков зверобоя, а также ее содержат корни сорняка подмаренника.
Вишневого цвета краску получают из оранжевого лишайника – стенной золотянки.
Коричневую краску в деревнях получают из коры ольхи.
|
Рослинний світ сповнений яскравих фарб всіляких відтінків не тільки в переносному сенсі, але й у прямому.
Чоловік став отримувати фарби насамперед з квіток, потім – з листя, стебел і коріння рослин. Найдрівніші фарби, що вживалися в глибоку давнину, добували: синій (індиго) – з соку листя і стебел чагарнику, що росте в Індії; червону (крапп) – з коріння марени, що росте в Персії. У Мексиці для отримання синьої, червоної та чорної фарби використовували сандалове дерево кампеш, яке з відкриттям Америки стали вивозити в Європу.
З давніх пір в російських селах селяни добували фарби з різних рослин і самі фарбували шерсть і лляні тканини.
Можна назвати багато звичайних рослин, з яких отримають фарби. У лісі біля дороги, на луках трапляється невелика рослина з округлим, складними рівними складочками, вигнутими листям і дрібними непоказними квіточками. Це рослина – манжетка. В середині листків, складених лійкою, збирається вода, яка виділяється продихи. Ці краплі, таємничо з'являються, коли немає роси, раніше вважали чарівними. У середні століття «чарівну росу» збирали алхіміки, щоб приготувати ліки, зберігає молодість. Тому манжетка і отримала наукову назву – алхемилля. З листя і коренів манжетки можна добути сіро-зелену фарбу.
Фарбу кольору хакі дають ягоди і кора ялівцю.
Зелену фарбу можна добути з листя берези. Листя, зібрані на початку літа, дають більш яскраве забарвлення.
Жовту фарбу отримують з коренів всім відомого кінського щавлю і з лубу яблуні.
По сусідству з подорожником і манжеткою на дорогах можна зустріти пташину гречишку, що стелиться по землі. Коріння пташиної гречишки дають синю фарбу.
З квіток живокіст або шпорника отримують синю фарбу, що в колишні часи широко використовувалась для фарбування домотканого сукна.
Фіолетову фарбу можуть дати висушені ягоди ожини і сік чорниці.
Червона фарба може бути отримана з квіток звіробою, а також її містять коріння бур'яну підмаренника.
Вишневого кольору фарбу отримують з помаранчевого лишайника – стінний золотянки.
Коричневу фарбу в селах отримують з кори вільхи.
|