|
|
Виробнича потужність
Поняття виробничої потужності
Виробнича потужність - максимальний обсяг продукції відповідної якості та звичайного асортименту,
який може бути вироблено підприємством за певний проміжок часу за умови ефективної експлуатації
обладнання та оптимального використання трудових ресурсів.
Пояснення до формулювання.
Термін "відповідна якість" передбачає, що продукція відповідає прийнятим на підприємстві, в галузі,
в державі, стандартам для такого виду продукції, не має жодних додаткових дефектів і випущена за
належною технологією виробництва.
"Звичайний асортимент" означає, що показник виробничої потужності розраховується для середнього
набору видів готової продукції, характерного для даного підприємства. При цьому слід враховувати, що
номенклатурний зсув (зміна асортименту продукції або пропорцій між її видами) призводить до іншого
результату, ніж отриманий для "звичайного асортименту".
"Проміжок часу" - це період, протягом якого оцінюється виробнича потужність. Залежно від мети,
тривалості виробничого циклу, особливостей виробництва та ін. Це може бути година, зміна, доба,
декада, місяць, квартал, рік тощо. Період виміру залежить від мети, заради якої проводиться оцінка
виробничої потужності підприємства. Наприклад, виробничу потужність суднобудівного заводу безглуздо
оцінювати у перерахунку на годину, а ось для заводу з розливу мінеральної води такий показник може
бути цікавим.
Одиниця виміру виробничої потужності
Одиниця виміру виробничої потужності вибирається, виходячи з технологічних особливостей підприємства.
Наприклад, для консервного заводу це можуть бути умовні банки, для пивоварного – кількість дал пива
(1 дал – це декалітр), для машинобудівного підприємства, що випускає асортимент певних видів
обладнання – машинокомплекти тощо. Якщо ж продукція різнорідна, але є спільність технології, то іноді
виробнича потужність може вимірюватися в одиницях сировини, що переробляється.
Іноді з метою оцінки виробничої потужності потрібні як кількісні, а й якісні характеристики. Наприклад, при
видобутку вугілля нас цікавлять виробничі можливості щодо вилучення певної кількості вугілля з-під землі
та можливості його доставки на поверхню. Одночасно, для оцінки "корисності" даної діяльності, кількість
видобутого вугілля має бути приведена до "товарного вугілля", тобто вугілля, яке має бути збагачене
шляхом видалення з нього домішок. А при високій зольності видобутку, кількість товарної продукції може
відрізнятися (у менший бік) дуже суттєво. Таким чином, для деяких виробництв використовують два
вимірювачі виробничої потужності одночасно - технологічний та товарний.
Дуже важливим фактором, який часто забувають деякі автори, є необхідність враховувати обмеження не
тільки за виробничими можливостями обладнання, а й за трудовими ресурсами. "Деякі підручники
часто ігнорують той факт, що дефіцитним ресурсом може бути не лише обладнання, а й людська праця.
Тому для розрахунку виробничої потужності необхідно обов'язково враховувати обидва фактори.
Динаміка виробничої потужності підприємства
З часом величина виробничої потужності підприємства змінюється.
Це пов'язано з різними факторами, основні з яких це:
- Природне зношування обладнання, яке тягне за собою зниження його продуктивності
-
Планові ремонти (які спричиняють зупинку обладнання для його проходження)
-
Введення нових одиниць обладнання
-
Введення нових потужностей
-
Модернізація обладнання (відповідно, зміна його продуктивності та якісних характеристик)
-
Зміна номенклатури продукції або пропорцій у складі наявної номенклатури (структурний зсув)
-
Зміни складу виробу, сировини, напівфабрикатів, конструкцій тощо.
-
Зміни змінності роботи підприємства
-
Інші причини
Таким чином, розрахована величина виробничої потужності не є величиною постійної, а схильна до періодичних змін.
Тому при розрахунках беруть до уваги наявність похибки стосовно теоретичної величини.
Формула визначення виробничої потужності
У загальному вигляді виробнича потужність підприємства (Пзаг) може бути визначена за такою формулою:
Формула обчислення виробничої потужності підприємства через середню трудомісткість
Феф – ефективний фонд часу роботи підприємства (цеху), рівний сумі можливостей всіх виробничих потужностей.
t сер – трудомісткість виготовлення одиниці виробленої продукції.
Особливості визначення виробничої потужності
При визначенні виробничої потужності підприємства обов'язково враховують технологічні можливості цехів,
ділянок, окремих одиниць обладнання, які накладають обмеження на виробничі можливості цього підприємства.
Це так звані "вузькі місця".
Таким чином, нормальна потужність підприємства розраховується з урахуванням вузьких місць та інших обмежень.
Вони можуть бути різними - наприклад, обмеження по шкідливим викидам в атмосферу.
За даними балансу виробничих потужностей визначаються та контролюються керівництвом підприємства:
- Вхідна потужність (Ппоч) визначається початку року з наявного устаткування.
- Вихідна потужність (Пкін) визначається на кінець планового періоду з урахуванням зменшення та додавання
потужності за рахунок капітального будівництва, модернізації обладнання, удосконалення технології та
організації виробництва.
Потужність виробництва на кінець року визначається за такою формулою:
Формули визначення виробничої потужності та середньої виробничої потужності
Пояснення до формули визначення виробничої потужності:
Потужність на кінець періоду дорівнює потужності на початок періоду плюс введення нових потужностей плюс
введення обладнання, яке зазнало модернізації та переоснащення плюс/мінус зміни виробничої потужності в
результаті номенклатурного зсуву плюс/мінус зміни виробничої потужності в результаті постановки на ремонт
або повернення з ремонту та мінус зміни внаслідок вибуття обладнання (списання, знос, зупинка, ліквідація тощо).
Середня виробнича потужність дорівнює середньому виваженому значенню величин виміряної виробничої
потужності. Тобто сумі творів виробничої потужності за кожний період на тривалість такого періоду поділену
на загальну тривалість усіх періодів.
Існує також поняття "максимальної виробничої потужності", коли підприємство працює в режимі, що не відповідає
нормальним умовам експлуатації обладнання, збільшеній тривалості робочого дня ("переробки"), при введенні
додаткових робочих днів і т.д. Такий режим роботи іноді допомагає виконати виробничу програму, проте ставиться
до нього необхідно як до їзди автомобілем, коли стрілка тахометра знаходиться в "червоній зоні". Тобто подібні
режими роботи неминуче призводять до підвищеного зносу обладнання, зростання фонду оплати праці, а як
наслідок – зростання собівартості одиниці продукції. (Див. "Змінні витрати")
Ефективність використання виробничої потужності підприємства визначають з допомогою коефіцієнта використання
виробничої потужності.
Особливо контролюють три види потужності: проектну (передбачену проектом будівництва або реконструкції),
поточну (фактично досягнуту), резервну (для покриття пікових навантажень від 10% до 15%).
Середньорічну виробничу потужність можна також визначити і за такою формулою:
Формула розрахунку середньої виробничої потужності підприємства на підставі даних балансу вибуття та введення потужностей
Ппоч. - Виробнича потужність на початок року.
Пвв_i - Потужність, яка вводиться в експлуатацію.
Пвиб_i - Потужність, яка вибула з експлуатації.
n1 – кількість місяців експлуатації i тієї потужності, яка введена в дію протягом року.
n2 – кількість місяців після виведення з експлуатації i-тої потужності протягом року, місяця.
Для того щоб охарактеризувати використання потенційних можливостей випуску продукції,
використовується коефіцієнт використання середньорічної виробничої потужності:
Формула коефіцієнта використання виробничих можливостей
Qact – обсяг виробленої продукції у період.
Qest - обсяг продукції, яку підприємство може виготовляти згідно теоретичних розрахунків
Економіка підприємства та виробництво продукції |
Описание курса
| Фонд часу роботи обладнання
|
