Визначення оперативного часу

Оперативний час - це період, протягом якого виконується трудова операція, що включає зміну форми, властивостей або якості предмета праці,
його положення в просторі або інші зміни, передбачені технологією обробки.

Оперативний час - це час, затрачуваний на безпосереднє виконання заданої роботи (операції), яка повторюється для кожної одиниці продукції,
партії або обсягу робіт.

Оперативний час - це час, що витрачається на безпосередню обробку виробу, а також на встановлення/зняття деталі, вимірювальні операції
та інші операції, передбачені технологією виготовлення.

Цей термін використовується для нормування праці та окремих трудових операцій. Оперативний час - це частина штучного часу виконання
технологічної операції, під час якого безпосередньо виконується корисна робота, наприклад, з обробки деталі.

Під час нормування операції нормувальник спочатку, згідно з технологічним процесом, розраховує необхідний час на обробку деталі, потім враховує
час, необхідний для виконання допоміжних операцій. До складу допоміжних операцій входить час, який витрачається на встановлення та зняття
деталі, її вимірювання, управління обладнанням тощо. Сума отриманих значень становитиме оперативний час технологічної операції.

Формула визначення оперативного часу

Оперативний час складається з основного та допоміжного часу. Оперативний час дорівнює сумі основного та допоміжного часу на виконання
трудової операції:

де:

• Тосн - час, що витрачається на безпосереднє виконання операцій обробки деталі
• Тдоп - час, що витрачається на виконання обов'язкових операцій, які безпосередньо не змінюють предмет праці, але необхідні для виконання
  операції (установка, зняття, вимір, контроль, керування обладнанням та інше)

Структура оперативного часу

Методи обчислення оперативного часу

Оперативний час обробки деталі визначається такими основними методами:

1. Аналітичний метод: Нормування аналітичним методом вимагає високої кваліфікації нормувальника, розуміння ним технології виробництва
   та здатності визначити найбільш раціональну послідовність здійснення технологічних операцій.

   Для отримання надійних адекватних результатів при нормуванні аналітичним методом технологічний процес має відповідати таким умовам:

   • Стабільність процесу (результати виконання робітником тих самих дій призводять до однакових результатів і станів предмета праці,
     предмет праці передбачається запланованим змінам, час перетворення предмета праці стабільний, передбачуваний, прогнозований)
   • Стабільність необхідної послідовності операцій, їх номенклатури та тривалості
   Прикладами операцій, оперативний час яких добре нормується аналітичним методом, є збирання на конвеєрі, обробка деталі на
   напівавтоматичному верстаті.
2. Проведення хронометражу виконуваної технологічної операції: При проведенні хронометражу необхідно враховувати, що робітник,
   який виконує операцію, не завжди зацікавлений в об'єктивному отриманні даних спостерігачем і може виконувати операцію повільніше,
   ніж звичайно, або додавати в свої дії зайві етапи або переходи.

   Основний метод "боротьби" з отриманням недостовірних даних за допомогою хронометражу - виключення із статистичної вибірки результатів
   тих, що отримані на самому початку процесу спостереження. Після певної кількості повторень однієї і тієї ж операції робітник перестає
   свідомо контролювати та уповільнювати свої дії.

3. Комбінований метод: Комбінований метод поєднує аналітичний метод та хронометраж для досягнення найбільш точних результатів.