Що таке макроекономіка в економічній теорії

Макроекономіка – це розділ економічної науки, який вивчає економіку в цілому, аналізуючи великомасштабні явища, такі як економічне зростання,
інфляція, безробіття, державні витрати та міжнародна торгівля. На відміну від мікроекономіки, яка зосереджується на поведінці окремих споживачів
та фірм, макроекономіка розглядає функціонування всієї економічної системи та взаємодію її різних компонентів.

Основні завдання макроекономіки

Макроекономіка прагне до розуміння та управління ключовими економічними процесами, які впливають на добробут суспільства. Основними завданнями є:

• Забезпечення стійкого економічного зростання – вивчення факторів, що впливають на зростання валового внутрішнього продукту (ВВП), 
  стратегій стимулювання довгострокового розвитку економіки, підвищення продуктивності праці та інвестицій.

• Контроль за рівнем інфляції – аналіз причин інфляції, заходів щодо її стримування, вплив грошово-кредитної політики центрального банку
  на загальний рівень цін в економіці.

• Зниження рівня безробіття – вивчення факторів, що впливають на зайнятість населення, аналіз різних типів безробіття (фрикційне, структурне,
   циклічне) та розробка методів його скорочення, таких як програми професійного навчання та стимулювання малого бізнесу.

• Регулювання державного бюджету та боргової політики – аналіз доходів та витрат держави, методів контролю за дефіцитом бюджету
  та державним боргом, видів фіскальної політики.

• Управління зовнішньоекономічними зв'язками – вивчення торгових балансів, валютних курсів, міжнародної конкурентоспроможності країни,
  впливу зовнішньої торгівлі на національну економіку.

Основні інструменти макроекономіки

Для досягнення своїх цілей макроекономіка використовує різні інструменти:

• Фіскальна політика – управління державними витратами та податками з метою регулювання економічної активності. 

• Монетарна політика – регулювання грошового обігу, контроль за процентними ставками та обсягом грошової маси в економіці. 

• Регулювання ринку праці – заходи щодо підвищення кваліфікації робочої сили, стимулювання зайнятості, підтримка підприємництва
  та створення нових робочих місць.

• Державне регулювання – вивчення законів та нормативних актів, спрямованих на забезпечення стабільності фінансових ринків,
  методів боротьби з кризами та регулювання конкурентного середовища.

• Інструменти міжнародної торгівлі – види регулювання імпортних та експортних операцій, види тарифів, квот та торгових угод,
  спрямованих на розвиток економічних відносин між країнами.