|
|
Визначення типу операційної системи й розрахунок потрібної кількості устаткування
При проектуванні операційної системи та визначенні ї типу необхідно спочатку обрати тип переробляючої підсистеми на підставі комплексної характеристики технічних, організаційних та економічних особливостей виробництва, обумовлених його спеціалізацією, обсягом та повторюванням випуску виробів.
Вибір типу переробляючої підсистеми ведеться на підставі розрахунків коефіцієнтів завантаження устаткування. Водночас визначається режим роботи операційної системи підприємства.
Розрахунок кількості потрібного устаткування Cрозj ведеться за групами на основі трудомісткості програми виготовлення деталей по операціях за формулою:
 (1)
де
Тпрj – трудомісткість програми випуску деталей на j-ій операції;
Fef – ефективний фонд часу роботи устаткування;
Квнв – коефіцієнт виконання норм виробітку (приймається однаковий за усіма операціями – 1,2).
Трудомісткість програми випуску деталей по кожній операції розраховується як добуток програми випуску деталі на її трудомісткість по операції (в годинах). Ефективний фонд часу роботи устаткування для однозмінного режиму роботи – 1920 верстато-годин на рік, для двозмінного – 3840.
Розрахункову кількість робочих місць округлюється до цілих чисел з урахуванням припустимого 10%-ного перевантаження, і визначається прийнята кількість устаткування Спрj..
Далі розраховуються коефіцієнти завантаження устаткування по групах за формулою:
 (2)
Розрахунки коефіцієнтів завантаження доцільно проводити по кожній деталі і в цілому по підприємству для одно- і двозмінного режимів роботи. Результати розрахунків оформлені у вигляді таблиць 1.1 та 1.2.
Виходячи з загальних витрат на організацію режиму доцільно обрати двозмінний режим роботи.
Також можна зробити висновок про тип виробництва. Коефіцієнт завантаження устаткування згідно з розрахунками дорівнює:
Срозj = 50604 / (1920 * 1,2) = 21,96
Кзавj= (21,96 / 25)*100%=87,84%
Срозj = 50604 / (3840 * 1,2) = 10,98
Кзавj= (10,98/14)*100%=78,44%
На підставі коефіцієнтів завантаження уточнюється тип виробництва. Для масового типу завантаження устаткування повинно бути не нижче 85 – 90 %, для серійного – не нижче 65 – 75%. Тобто при однозмінному режимі роботи підприємства коефіцієнт завантаження устаткування по підприємству вказує на масовий тип виробництва, а при двозмінному на серійний.
Для остаточного прийняття рішення про режим роботи підприємства треба зіставити загальні витрати, пов’язані з організацією однозмінного і двозмінного режимів роботи. Для цього треба розрахувати вартість устаткування, вартість корисної площі та вартість рухової електроенергії для кожного режиму роботи, зіставити їх і вибрати той, де загальні витрати найменші.
Вартість устаткування розраховується на підставі даних про вартість одиниці верстата і прийнятої кількості верстатів за кожним варіантом режиму.
Вартість устаткування представлено у таблицях 1.3 та 1.4.
Таблиця 1.1
Розрахунок кількості устаткування і коефіцієнтів його завантаження при однозмінному режимі
|
Операція
|
Виріб Б
|
Виріб Ж
|
Виріб Л
|
Виріб Р
|
Всього
|
|
Ср
|
Спр
|
Кз
|
Тпр,
н/ч
|
Ср
|
Спр
|
Кз
|
Тпр,
н/ч
|
Ср
|
Спр
|
Кз
|
Тпр,
н/ч
|
Ср
|
Спр
|
Кз
|
Тпр,
н/ч
|
Ср
|
Спр
|
Кз
|
Тпр,
н/ч
|
|
Центрувальна
|
528
|
0,23
|
1
|
0,23
|
648
|
0,28
|
1
|
0,28
|
752
|
0,33
|
1
|
-
|
1190
|
0,52
|
1
|
0,52
|
3118
|
1,35
|
2
|
0,68
|
|
Токарна
|
1536
|
0,67
|
1
|
0,67
|
3384
|
1,47
|
2
|
0,73
|
4230
|
1,84
|
2
|
0,92
|
2590
|
1,12
|
2
|
0,56
|
11740
|
5,10
|
5
|
1,02
|
|
Розточувальна
|
1920
|
0,83
|
1
|
0,83
|
2520
|
1,09
|
1
|
1,09
|
2538
|
1,10
|
1
|
1,10
|
2590
|
1,12
|
2
|
0,56
|
9568
|
4,15
|
5
|
0,83
|
|
Фрезерувальна
|
1584
|
0,69
|
1
|
0,69
|
2016
|
0,88
|
1
|
-
|
3290
|
1,43
|
2
|
0,71
|
2940
|
1,28
|
2
|
0,64
|
9830
|
4,27
|
5
|
0,85
|
|
Сведрлувальна
|
1344
|
0,58
|
1
|
0,58
|
1224
|
0,53
|
1
|
0,53
|
1034
|
0,45
|
1
|
0,45
|
0
|
0,00
|
0
|
-
|
3602
|
1,56
|
2
|
0,78
|
|
Шліфувальна
|
2448
|
1,06
|
1
|
1,06
|
2952
|
1,28
|
2
|
0,64
|
2726
|
1,18
|
2
|
0,59
|
3570
|
1,55
|
2
|
0,77
|
11696
|
5,08
|
5
|
1,02
|
|
Полірувальна
|
0
|
0,00
|
0
|
0,00
|
0
|
0,00
|
0
|
0,00
|
0
|
0,00
|
0
|
0,00
|
1050
|
0,46
|
1
|
0,46
|
1050
|
0,46
|
1
|
0,46
|
|
Всього
|
9360
|
4,06
|
6
|
0,68
|
12744
|
5,53
|
8
|
0,69
|
14570
|
6,32
|
9
|
0,70
|
13930
|
6,05
|
10
|
0,60
|
50604
|
21,96
|
25
|
0,88
|
Таблиця 1.2
Розрахунок кількості устаткування і коефіцієнтів його завантаження при двозмінному режимі
|
Вид оборудования по операциям
|
Виріб Б
|
Виріб Ж
|
Виріб Л
|
Виріб Р
|
Всього
|
|
Тпр
|
Сроз
|
Спр
|
Кз
|
Тпр, н/ч
|
Ср
|
Спр
|
Кз
|
Тпр, н/ч
|
Ср
|
Спр
|
Кз
|
Тпр, н/ч
|
Ср
|
Спр
|
Кз
|
Тпр, н/ч
|
Ср
|
Спр
|
Кз
|
|
Центрувальна
|
528
|
0,11
|
1
|
0,11
|
648
|
0,14
|
1
|
0,14
|
752
|
0,16
|
1
|
0,16
|
1190
|
0,26
|
1
|
0,26
|
3118
|
0,68
|
1
|
0,68
|
|
Токарна
|
1536
|
0,33
|
1
|
0,33
|
3384
|
0,73
|
1
|
0,73
|
4230
|
0,92
|
1
|
0,92
|
2590
|
0,56
|
1
|
0,56
|
11740
|
2,55
|
3
|
0,85
|
|
Розточувальна
|
1920
|
0,42
|
1
|
0,42
|
2520
|
0,55
|
1
|
0,55
|
2538
|
0,55
|
1
|
0,55
|
2590
|
0,56
|
1
|
0,56
|
9568
|
2,08
|
2
|
1,04
|
|
Фрезерувальна
|
1584
|
0,34
|
1
|
0,34
|
2016
|
0,44
|
1
|
0,00
|
3290
|
0,71
|
1
|
0,71
|
2940
|
0,64
|
1
|
0,64
|
9830
|
2,13
|
3
|
0,71
|
|
Свердлувальна
|
1344
|
0,29
|
1
|
0,29
|
1224
|
0,27
|
1
|
0,27
|
1034
|
0,22
|
1
|
0,22
|
0
|
0,00
|
0
|
0,00
|
3602
|
0,78
|
1
|
0,78
|
|
Шліфувальна
|
2448
|
0,53
|
1
|
0,53
|
2952
|
0,64
|
1
|
0,64
|
2726
|
0,59
|
1
|
0,59
|
3570
|
0,77
|
1
|
0,77
|
11696
|
2,54
|
3
|
0,85
|
|
Полірувальна
|
0
|
0,00
|
0
|
0,00
|
0
|
0,00
|
0
|
0,00
|
0
|
0,00
|
0
|
0,00
|
1050
|
0,23
|
1
|
0,23
|
1050
|
0,23
|
1
|
0,23
|
|
Всього
|
9360
|
2,03
|
6
|
0,34
|
12744
|
2,77
|
6
|
0,46
|
14570
|
3,16
|
6
|
0,53
|
13930
|
3,02
|
6
|
0,50
|
50604
|
10,98
|
14
|
0,78
|
Таблиця 1.3
Вартість устаткування при однозмінному режимі
|
Тип верстата
|
Ціна, грн
|
Кількість
|
Вартість, грн.
|
|
Фрезерно-цетровальный
|
19500
|
2
|
39000
|
|
Токарный
|
17900
|
5
|
89500
|
|
Розточувальний
|
25900
|
5
|
129500
|
|
Горизонтально-фрезерный
|
19200
|
5
|
96000
|
|
Сверлильный
|
15100
|
2
|
30200
|
|
Шлифовальный
|
20500
|
5
|
102500
|
|
Полировальный
|
14200
|
1
|
14200
|
|
Итого:
|
132300
|
25
|
500900,00
|
Таблиця 1.4
Вартість устаткування при двозмінному режимі
|
Тип верстата
|
Ціна, грн
|
Кількість
|
Вартість, грн.
|
|
Фрезерно-цетровальный
|
19500
|
1
|
19500
|
|
Токарный
|
17900
|
3
|
53700
|
|
Розточувальний
|
25900
|
2
|
51800
|
|
Горизонтально-фрезерный
|
19200
|
3
|
57600
|
|
Сверлильный
|
15100
|
1
|
15100
|
|
Шлифовальный
|
20500
|
3
|
61500
|
|
Полировальный
|
14200
|
1
|
14200
|
|
Итого:
|
132300
|
14
|
273400,00
|
Вартість корисної площі розраховується, виходячи з даних про площу на один верстат, прийнятої кількості верстатів за варіантом, вартості одного м2 площі (1285 грн.).
Вартість корисної площі представлено у таблицях 1.5 та 1.6.
Таблиця 1.5
Вартість корисної площі при однозмінному режимі
|
Тип верстата
|
Кількість
|
Площа на один верстат,
кв.м
|
Корисна площа,
м2
|
Вартість корисної площі, грн.
|
|
Фрезерно-цетровальный
|
2
|
4,5
|
9
|
11565
|
|
Токарный
|
5
|
4,2
|
21
|
26985
|
|
Розточувальний
|
5
|
6,4
|
32
|
41120
|
|
Горизонтально-фрезерный
|
5
|
5,8
|
29
|
37265
|
|
Сверлильный
|
2
|
2,9
|
5,8
|
7453
|
|
Шлифовальный
|
5
|
5,3
|
26,5
|
34052,5
|
|
Полировальный
|
1
|
2,2
|
2,2
|
2827
|
|
Итого:
|
25
|
-
|
125,5
|
161267,5
|
Таблиця 1.6
Вартість корисної площі при двозмінному режимі
|
Тип верстата
|
Кількість
|
Площа на один верстат,
кв.м
|
Корисна площа,
М2
|
Вартість корисн. площі,
грн.
|
|
Фрезерно-цетровальный
|
1
|
4,5
|
4,5
|
5782,5
|
|
Токарный
|
3
|
4,2
|
12,6
|
16191
|
|
Розточувальний
|
2
|
6,4
|
12,8
|
16448
|
|
Горизонтально-фрезерный
|
3
|
5,8
|
17,4
|
22359
|
|
Сверлильный
|
1
|
2,9
|
2,9
|
3726,5
|
|
Шлифовальный
|
3
|
5,3
|
15,9
|
20431,5
|
|
Полировальный
|
1
|
2,2
|
2,2
|
2827
|
|
Итого:
|
14
|
-
|
68,3
|
87765,5
|
Вартість рухової електроенергії розрахується за формулою:
 , (3)
де Cen – ціна однієї кіловат-години рухової електроенергії (0,243 грн.);
1,3 – коефіцієнт, що враховує втрати енергії за технічними причинами;
Fef – ефективний фонд часу роботи устаткування, год.;
Wdv – сумарна установлена потужність двигунів, кВт.
Результати розрахунків подані у таблиці 1.7.
Таблиця 1.7
Вартість рухової електроенергії
|
Тип верстата
|
Кількість
|
Потужність двиг., кВт
|
Сум. встан. потужн., кВт
|
|
1-но зм. режим
|
2-х зм. режим
|
1-но зм. режим
|
2-х зм. режим
|
|
Фрезерно-цетров.
|
2
|
1
|
10,2
|
20,4
|
10,2
|
|
Токарный
|
5
|
3
|
6,8
|
34
|
20,4
|
|
Розточувальний
|
5
|
2
|
9,8
|
49
|
19,6
|
|
Горизонт.-фрез.
|
5
|
3
|
6,9
|
34,5
|
20,7
|
|
Сверлильный
|
2
|
1
|
4,8
|
9,6
|
4,8
|
|
Шлифовальный
|
5
|
3
|
7,4
|
37
|
22,2
|
|
Полировальный
|
1
|
1
|
4,2
|
4,2
|
4,2
|
|
Итого:
|
25
|
14
|
-
|
188,7
|
102,1
|
При однозмінному режимі:
Btn= 0,243*1,3*1920*188,7= 114451,83 (грн.)
При двозмінному режимі:
Btn= 0,243*1,3*3840*102,1= 123853 (грн.)
Результати розрахунків доцільно подати у вигляді таблиці 1.8.
Таблиця 1.8
Порівняльні витрати при різних режимах роботи операційної системи
|
Режим
|
Вартість устаткування,
грн.
|
Вартість корисної площі, грн.
|
Вартість рухової енергії, грн.
|
Загальні витрати, грн.
|
|
Однозмінний
|
500900
|
161267,5
|
114451,83
|
715322,42
|
|
Двозмінний
|
273400
|
87765,5
|
123853
|
694589,50
|
Виходячи з загальних витрат на організацію режиму доцільно обрати двозмінний режим роботи.
Наскрізний приклад проектування виробничої системи |
Описание курса
| Визначення площi, кількості робітників, оргструктури
|
