СЛОЖНЫЕ ГОСУДАРСТВА.

ВИДЫ

ФЕДЕРАЦИЯ (от фр. federation, от позднелат. federatio – объединение, союз) – это союзное государство, состоящее из нескольких государственных образований (штатов, кантонов, земель и т.д.), каждое из которых в большей или меньшей мере имеет государственный суверенитет, собственную компетенцию по определенному кругу вопросов, собственную систему законодательных, исполнительных и судебных органов, другие признаки государства.

Государственные образования, составляющие федерацию, не являются государствами в собственном смысле слова. Они не обладают государственными суверенитетом, правом одностороннего выхода из союза, юридически лишены права участия в международных отношениях.

Основные признаки федерации:

1. Наличие единой территории, которая, в политико-административном отношении не представляет собой единого целого, а состоит из территорий – субъектов федерации, имеющих собственное административно-территориальное деление.

2. Наличие общей конституции федерации, конституции ее субъектов, т.е. наделение субъектов федерации учредительной властью.

3. Наличие системы законодательства всей федерации и системы законодательства ее субъектов, т.е. наделение субъектов федерации в пределах установленной для них компетенции правом издания законодательных актов, которые действуют только на территории субъекта федерации и должны соответствовать союзному законодательству.

4. Наличие федерального двухпалатного парламента и парламентов субъектов федерации, федерального правительства и самостоятельных органов управления субъектов федерации.

5. Наличие гражданства как всей федерации, так и ее субъектов; в ряде федераций допускается двойное гражданство (ФРГ, Австрия).

6. Возможность субъектов федерации иметь собственную правовую и судебную систему (США);

7. Наличие общефедеративной налоговой и денежной системы.

8. Субъекты федерации не обладают суверенитетом и не являются субъектами международного права, однако в договорных международных отношениях может выступать как федерация в целом, так и каждый из ее субъектов.

9. В типичной федерации оборонная и внешняя политика принадлежит федеральному правительству, образование – регионам, а право налогообложения разделено между обоими.

Виды федераций

По способу создания федерации делятся на:

- договорные (возникают на основе соглашения, договора и создаются, как правило, «снизу» - Объединенная Республика Танзания, Объединенные Арабские Эмираты);

- конституционные (учреждаются путем принятия конституции, создаются главным образом «сверху» - Индия);

- конституционно-договорные (их большинство – США, ФРГ, Российская Федерация и др).

По способу взаимоотношений федерации и ее субъектов:

- на основе союза (США, Танзания, ОАЭ, СССР – в прошлом);

- на основе автономии (Бельгии, Австрия, Индия, Венесуэла, Пакистан);

- симметричные федерации – все их составные части являются субъектами с одинаковым конституционно-правовым положением (Австралия, Германия).

- ассиметричные федерации – объем полномочий разных субъектов неодинаков (Индия, США);

По способу распределения и осуществления властных полномочий:

- централизованные: субъекты федерации не имеют своих конституций и гражданства: (Индия, Пакистан, Венесуэла, Мексика, Аргентина, Бразилия);

- относительно централизованные (США, Австралия, ФРГ, Швейцария);

По принципу преобладания либо сочетания национального и территориального подходов в определении структуры федерации:

- территориальный подход (США, Австралия, Австрия, ФРГ, Аргентина, Венесуэла, Бразилия, Мексика);

- национальный подход (Индия Бельгия, Нигерия, Пакистан);

- сочетания национально-территориального и территориального подходов (Россия, Швейцария, Канада).

КОНФЕДЕРАЦИЯ (от лат. confederatio – союз, объединения) – временный союз суверенных государств, объединившихся для достижения определенных целей и совместно осуществляющих ряд направлений государственной деятельности (оборона страны, внешняя торговля, таможенное дело, денежно-кредитная система и т.д.) при сохранении полной самостоятельности в решении других вопросов.

Основные признаки конфедерации:

1. Отсутствие общей для всей конфедерации единой территории и государственной границы.

2. Отсутствие общих законодательных органов и системы управления.

3. Отсутствие общих для всей конфедераций конституции, системы законодательства, гражданства, судебной и финансовой систем.

4. Отсутствие суверенитета конфедерации, сохранение суверенитета и международного правового статуса участников конфедерации.

5. Наличие общего конфедеративного органа, состоящего их делегатов суверенных государств.

6. Решение общих конфедеративных органов, принимаемое по принципу консенсуса; в случае несогласия с ним членов конфедерации, не является обязательным и не влечет за собой никаких санкций (право нуллификации, т.е. отклонения).

7. Наличие права выхода из состава конфедерации у каждого их ее субъектов.

8. Конфедерации имеют нестойкий, переходный характер: они либо распадаются, либо эволюционируют в федерацию.

Через этап конфедерации прошли США, Нидерланды, Швейцария.

СОДРУЖЕСТВО – весьма редкое объединение государств, еще более аморфное, чем конфедерация, но, тем не менее, организационно оформленное объединение государств, выступающих в качестве ассоциированных участников при сохранении им полного суверенитета и независимости. В основе содружества, как и при конфедерации, находятся межгосударственный договор, устав, декларация, соглашение, иные юридические акты. Цели, выдвигаемые при создании содружества, могут быть самые различные – экономические, культурные и другие. Содружество имеет переходный характер: может развиться в конфедерацию и даже в федерацию при наличии необходимых предпосылок, либо, наоборот, привести к дезинтеграции, разъединению.

Пример: СНГ, Британское содружество наций, Европейское содружество в Западной Европе.

СКЛАДНІ ДЕРЖАВИ.

ВИДИ

ФЕДЕРАЦІЯ (від фр. federation, від пізньолат. federatio - об'єднання, союз) - це союзна держава, що складається з декількох державних утворень (штатів, кантонів, земель тощо), кожне з яких більшою чи меншою мірою має державний суверенітет, власну компетенцію по певному колу питань, власну систему законодавчих, виконавчих і судових органів, інші ознаки держави.

Державні утворення, які складають федерацію, не є державами у власному розумінні слова. Вони не володіють державними суверенітетом, правом одностороннього виходу з союзу, юридично позбавлені права участі в міжнародних відносинах.

Основні ознаки федерації:

1. Наявність єдиної території, яка у політико-адміністративному відношенні не становить собою єдиного цілого, а складається із територій - суб'єктів федерації, що мають власний адміністративно-територіальний поділ.

2. Наявність загальної конституції федерації, конституцій її суб'єктів, тобто наділення суб'єктів федерації установчою владою.

3. Наявність системи законодавства усієї федерації і системи законодавства її суб'єктів, тобто наділення суб'єктів федерації в межах установленої для них компетенції правом видання законодавчих актів, які діють лише на території суб'єкта федерації і мають відповідати союзному законодавству.

4. Наявність федерального двопалатного парламенту і парламентів суб'єктів федерації, федерального уряду і самостійних органів управління суб'єктів федерації.

5. Наявність громадянства як усієї федерації, так і її суб'єктів; у ряді федерацій допускається подвійне громадянство (ФРН, Австрія).

6. Можливість суб'єктів федерації мати власну правову і судову системи (США);

7. Наявність загальнофедеративної податкової і грошової системи.

8. Суб'єкти федерації не володіють суверенітетом і не є суб'єктами міжнародного права, проте в договірних міжнародних відносинах може виступати як федерація в цілому, так і кожен з її суб'єктів.

9. У типовій федерації оборонна і зовнішня політика належить федеральному уряду, освіта - регіонам, а право оподатковування поділене між обома.

Види федерацій:

За способом створення федерації поділяються на:

- договірні (виникають на основі угоди, договору та створюються, як правило, «знизу» - Об'єднана Республіка Танзанія, Об'єднані Арабські Емірати);

- конституційні (засновуються шляхом прийняття конституції-створюються головним чином «зверху» - Індія);

- конституційно-договірні (їх більшість - США, ФРН, Російська Федерація та ін).

За способом взаємовідносин федерації і її суб'єктів:

- на основі союзу (США, Танзанія, ОАЕ, СРСР - у минулому);

- на основі автономії (Бельгія, Австрія, Індія, Венесуела, Пакистан);

- симетричні федерації - всі їх складові частини є суб'єктами з однаковим конституційно-правовим положенням (Австралія, Німеччина).

- асиметричні федерації - обсяг повноважень різних суб'єктів неоднаковий (Індія, США);
За способом розподілу і здійснення владних повноважень:

- централізовані: суб'єкти федерації не мають своїх конституцій та громадянства: (Індія, Пакистан, Венесуела, Мексика, Аргентина, Бразилія);

- щодо централізовані (США, Австралія, ФРН, Швейцарія);

За принципом переваги або поєднання національного і територіального підходів у визначенні структури федерації:

- територіальний підхід (США, Австралія, Австрія, ФРН, Аргентина, Венесуела, Бразилія, Мексика);

- національний підхід (Індія Бельгія, Нігерія, Пакистан);

- поєднання національно-територіального і територіального підходів (Росія, Швейцарія, Канада);.

КОНФЕДЕРАЦІЯ (від лат. confederatio - спілка, об'єднання) - тимчасовий союз суверенних держав, які об'єдналися для досягнення певних цілей і спільно здійснюють низку напрямків державної діяльності (оборона країни, зовнішня торгівля, митна справа, грошово-кредитна система тощо) при збереженні повної самостійності у вирішенні інших питань.

Основні ознаки конфедерації:

1. Відсутність спільної для всієї конфедерації єдиної території і державного кордону.

2. Відсутність загальних законодавчих органів і системи управління.

3. Відсутність загальних для всієї конфедерацій конституції, системи законодавства, громадянства, судової та фінансової систем.

4. Відсутність суверенітету конфедерації, збереження суверенітету і міжнародного правового статусу учасників конфедерації.

5. Наявність загального конфедеративного органу, що складається їх делегатів суверенних держав.

6. Рішення загальних конфедеративних органів, прийняте за принципом консенсусу; у разі незгоди з ним членів конфедерації не є обов'язковим і не спричиняє ніяких санкцій (право нуліфікації, тобто відхилення).

7. Наявність права виходу зі складу конфедерації у кожного з її суб'єктів.

8. Конфедерації мають нестійкий, перехідний характер: вони або розпадаються, або еволюціонують у федерацію.

Через етап конфедерації пройшли США, Нідерланди, Швейцарія.

СПІВДРУЖНІСТЬ - досить рідкісне об'єднання держав, ще більш аморфна, ніж конфедерація, але, тим не менш, організаційно оформлене об'єднання держав, які виступають в якості асоційованих учасників при збереженні їм повного суверенітету і незалежності. В основі співдружності, як і при конфедерації, знаходяться міждержавний договір, статут, декларація, угоди, інші юридичні акти. Цілі, висунуті при створенні співдружності, можуть бути найрізноманітніші - економічні, культурні та інші. Співдружність має перехідний характер: може розвитися в конфедерацію і навіть у федерацію за наявності необхідних передумов, або, навпаки, призвести до дезінтеграції, роз'єднання.

Приклад: СНД, Британська співдружність націй, Європейська співдружність у Західній Європі.