СУЩНОСТЬ ПРАВА

Ценность права – это его способность служить целью и средством для удовлетворения социально справедливых, прогрессивных потребностей и интересов граждан, общества в целом.

Можно выделить следующие основные проявления социальной ценности права:

- право обладает инструментальной ценностью, придавая действиям людей организованность, устойчивость, согласованность, обеспечивает их подконтрольность, внося тем самым элементы упорядоченности и порядка в общественные отношения, делает их цивилизованными;

- право оказывает воздействие на поведение и деятельность людей посредством согласования их специфических интересов, т.е. право не подавляет частный интерес, а, наоборот, сообразует его с общественным интересом;

- право является выразителем и определителем свободы личности в обществе, при этом не обозначает свободу вообще, а определяет границы, меру этой свободы;

- право обладает способностью быть выразителем идеи справедливости, т.е. выступает критерием правильного, справедливого распределения материальных благ, утверждает равенство всех граждан перед законом;

- право выступает источником обновления общества в соответствии с историческим ходом общественного развития; особенно его ценность возрастает в условиях крушения тоталитарных режимов и утверждения новых рыночных механизмов;

- правовые подходы основой и единственно возможным средством решения проблем международного и межнационального характера.

Таким образом, под ценностью права понимается его способность служить целью и средством удовлетворения общечеловеческих потребностей и интересов.

Сущность права заключается в регулировании общественных отношений в условиях цивилизации – в достижении на нормативной основе такой стабильной организованности общества, при которой реализуются демократия, экономическая свобода, свобода личности.

При рассмотрении сущности права важно учитывать два аспекта:

1). Формальный – любое право есть, прежде всего, регулятор;

2). Содержательный – чьи интересы обслуживает данный регулятор.

Можно выделить следующие подходы к сущности права:

- классовый в рамках которого право определяется как система гарантированных государственных юридических норм, выражающих возведенную в закон государственную волю экономически господствующего класса;

- общесоциальный – в рамках которого право рассматривается как выражение компромисса между классами, группами, различными социальными слоями общества.

Общесоциальная сущность права конкретизируется в его понимании как меры свободы. В пределах своих прав человек свободен в своих действиях, общество в лице государства стоит на страже этой свободы.

Таким образом, право на просто свобода, а свобода гарантированная от посягательств, защищенная свобода. Добро защищено от зла. Благодаря праву добро становится нормой жизни, зло – нарушением этой нормы.

Высшее общественное предназначение права заключается в том, чтобы обеспечивать, гарантировать в нормативном порядке свободу в обществе, утверждать справедливость, создавать оптимальные условия для преимущественного действия в обществе экономических и духовных факторов, исключая произвол и своеволие из общественной жизни.

Таким образом, право – это система установленных и признанных государством норм, которые регулируют общественные отношения, формально закрепляют меру свободы, равенства и справедливости с волей населения страны и обеспечиваются всеми мерами легального государственного воздействия.

СУТНІСТЬ ПРАВА

Цінність права - це його здатність служити метою і засобом для задоволення соціально справедливих, прогресивних потреб та інтересів громадян, суспільства в цілому.

Можна виділити наступні основні прояви соціальної цінності права:

- право володіє інструментальною цінністю, надаючи дій людей організованість, стійкість, узгодженість, забезпечує їх підконтрольність, вносячи тим самим елементи впорядкованості і порядку в суспільні відносини, робить їх цивілізованими;

- право впливає на поведінку та діяльність людей за допомогою узгодження їх специфічних інтересів, тобто право не пригнічує приватний інтерес, а, навпаки, образує його суспільним інтересом;

- право є виразником і визначником свободи особистості у суспільстві, при цьому не позначає свободу взагалі, а лише визначає межі, міру цієї свободи;

- право має здатність бути виразником ідеї справедливості, тобто виступає критерієм правильного, справедливого розподілу матеріальних благ, затверджує рівність всіх громадян перед законом;

- право виступає джерелом оновлення суспільства у відповідності з історичним ходом суспільного розвитку; особливо його цінність зростає в умовах краху тоталітарних режимів і утвердження нових ринкових механізмів;

- правові підходи основою і єдино можливим засобом рішення проблем міжнародного і міжнаціонального характеру.

Таким чином, під цінністю права розуміється його спроможність служити метою і засобом задоволення загальнолюдських потреб та інтересів.

Сутність права полягає в регулюванні суспільних відносин в умовах цивілізації - в досягненні на нормативній основі такої стабільної організованості суспільства, при якій реалізуються демократія, економічна свобода, свобода особи.

При розгляді сутності права важливо враховувати два аспекти:

1). Формальний - будь-яке право є, перш за все, регулятор;

2). Змістовний - чиї інтереси обслуговує даний регулятор.

Можна виділити наступні підходи до сутності права:

- класовий в рамках якого право визначається як система гарантованих державних юридичних норм, що виражають зведену в закон державну волю економічно пануючого класу;

- загальносоціальний - в рамках якого право розглядається як вираз компромісу між класами, групами, різними соціальними верствами суспільства.

Загальносоціальна сутність права конкретизується в його розумінні як міри свободи. У межах своїх прав людина вільна у своїх діях, суспільство в особі держави стоїть на сторожі цієї волі.

Таким чином, право на просто свобода, а свобода, гарантована від посягань, захищена свобода. Добро захищене від зла. Завдяки праву добро стає нормою життя, зло - порушенням цієї норми.

Найвище суспільне призначення права полягає в тому, щоб забезпечувати, гарантувати у нормативному порядку свободу в суспільстві, затверджувати справедливість, створювати оптимальні умови для переважної дії в суспільстві економічних і духовних чинників, виключаючи свавілля і свавілля з суспільного життя.

Таким чином, право - це система встановлених і визнаних державою норм, які регулюють суспільні відносини, які формально закріплюють міру свободи, рівності і справедливості з волею населення країни, забезпечуються всіма заходами легального державного впливу.