ТОТАЛИТАРНЫЙ РЕЖИМ – крайняя форма антидемократического режима. Он характеризуется:

- полным господством государства над личностью и обществом;

- огосударствлением всех легальных общественных организаций;

- фактической ликвидацией формально провозглашенных конституционных прав и свобод;

- всепроникающим контролем над деятельностью граждан и общественных организаций;

- политической цензурой;

- отсутствием гласности;

- воинствующей тотальной нетерпимостью ко всем, кто мыслит иначе чем диктует правящая партия и ее идеология;

- репрессиями в отношении оппозиции и инакомыслящих;

- милитаризацией общественной жизни;

- стремлением к внешней экспансии.

АВТОРИТАРИЗМ – разновидность антидемократического политического режима.

1). Вся полнота власти сосредоточена в руках одного человека или группы лиц (авторитарный центр), которые, выступая от имени государства и общества, представляют лишь личные интересы, а также интересы тех сил либо определенных идеологических учреждений, которые их поддерживают, не учитывая, даже формально, волю широких слоев населения;

2). В деятельности государственных органов доминируют командно-директивные методы, методы прямого диктата;

3). Объем личных, гражданских, политических прав и свобод, которые имеет население, зависит от воли авторитарного центра и может быть изменен в какой угодно момент;

4). Действует принцип приоритета государства над личностью;

5). Фактически нет четкого разграничения полномочий между органами государственной власти, а также законодательных, распорядительно-исполнительных и судебных функций; один и тот же орган может, например, издавать, исполнять законы и осуществлять контроль за их соблюдением.

Авторитарный режим не столь резок в крайних, реакционных проявлениях, как тоталитарный. Он соединяет в себе черты тоталитарного и демократического режимов. В соответствии с демократическим режимом он сохраняет автономию личности и общества в сферах, не относящихся к политике; не пытается радикально перестроить общество на идеологической основе; допускает экономический, социальный, культурный, а частично и идеологический плюрализм; не стремится ввести плановое управление экономикой и установить всеобщий контроль над населением, ограничивается жестким политическим контролем; может базироваться на праве, моральных началах.

Авторитарный режим может быть двух видов:

- революционный – направлен на изменение типа общественно-политического развития;

- стабилизационный – ориентировать на сохранение существующего общественно-политического строя.

Авторитарный стабилизационный режим может иметь целью проведение мобилизационных мероприятий на преодоление трудностей, возникших в результате чрезвычайных обстоятельств, а также в связи с революционными движениями (прогрессивными, консервативными, реакционными) или движениями, стремящимися восстановить прежние, отжившие порядки, или связанные с общесоциальной уголовной преступностью или с иностранным вмешательством.

Авторитарный режим устанавливается в государствах, которые:

- отвергают демократические принципы организации и осуществления государственной власти;

- пытаются создать предпосылки для демократизации общества, но не успели отработать механизм демократической власти;

- являются демократическими, однако вынуждены, учитывая обстоятельства, вводить модель чрезвычайного функционирования государственной власти.

Власть при авторитарном режиме занимается в первую очередь вопросами обеспечения собственной безопасности, общественного порядка, обороны и внешней политики, хотя она может влиять и на стратегию экономического развития, не разрушая при этом механизм рыночного саморегулирования, проводить достаточно активную социальную политику. Авторитарные режимы имеют, как правило, консервативный характер.

ТОТАЛИТАРНІЙ РЕЖИМ - крайня форма антидемократичного режиму. Він характеризується:

- повним пануванням держави над особою та суспільством;

- одержавленням усіх легальних громадських організацій;

- фактичною ліквідацією формально проголошених конституційних прав і свобод;

- усепроникаючим контролем за діяльністю громадян і громадських організацій;

- політичною цензурою;

- відсутністю гласності;

- войовничою тотальною нетерпимістю до усіх, хто мислить інакше, ніж диктують правляча партія та її ідеологія;

- репресіями відносно опозиції та інакомислячих;

- мілітаризацією суспільного життя;

- прагненням до зовнішньої експансії.

АВТОРИТАРИЗМ - різновид антидемократичного політичного режиму.

1). Вся повнота влади зосереджена в руках однієї людини або групи осіб (авторитарний центр), які, виступаючи від імені держави і суспільства, представляють лише особисті інтереси, а також інтереси тих сил або певних ідеологічних установ, які їх підтримують, не зважаючи, навіть формально, волю широких верств населення;

2). В діяльності державних органів домінують командно-директивні методи прямого диктату;

3). Обсяг особистих, громадянських, політичних прав і свобод, які має населення, залежить від волі авторитарного центру і може бути змінений в будь-який момент;

4). Діє принцип пріоритету держави над особою;

5). Фактично немає чіткого розмежування повноважень між органами державної влади, а також законодавчих, розпорядчо-виконавчих та судових функцій; один і той же орган може, наприклад, видавати виконувати закони і здійснювати контроль за їх дотриманням.

Авторитарний режим не є настільки різким у крайніх, реакційних проявах, як тоталітарний. Він поєднує в собі риси тоталітарного і демократичного режимів. Згідно з демократичним режимом він зберігає автономію особи і суспільства в сферах, що не належать до політики; не намагається радикально перебудувати суспільство на ідеологічних засадах; допускає економічний, соціальний, культурний, а частково й ідеологічний плюралізм; не прагне ввести планове управління економікою і встановити загальний контроль за населенням, обмежується жорстким політичним контролем; може ґрунтуватися на праві, моральних засадах.

Авторитарний режим може бути двох видів:

- революційний - спрямований на зміну типу суспільно-політичного розвитку;

- стабілізаційний - орієнтувати на збереження існуючого суспільно-політичного ладу.

Авторитарний стабілізаційний режим може мати на меті проведення мобілізаційних заходів на подолання труднощів, що виникли внаслідок надзвичайних обставин, а також у зв'язку з революційними рухами (прогресивними, консервативними, реакційними) або рухами, що прагнуть відновити старі, віджилі порядки, або пов'язані з загальносоціальної кримінальною злочинністю або з іноземним втручанням.

Авторитарний режим встановлюється в державах, які:

- відкидають демократичні принципи організації і здійснення державної влади;

- намагаються створити передумови для демократизації суспільства, але не встигли відпрацювати механізм демократичної влади;

- є демократичними, проте змушені, з огляду на обставини, вводити модель надзвичайного функціонування державної влади.

Влада при авторитарному режимі займається у першу чергу питаннями забезпечення власної безпеки, громадського порядку, оборони і зовнішньої політики, хоча вона може впливати і на стратегію економічного розвитку, не руйнуючи при цьому механізм ринкового саморегулювання, проводити достатньо активну соціальну політику. Авторитарні режими мають, як правило, консервативний характер