|
Механика – наука о механическом движении материальных тел и происходящих при этом взаимодействиях между ними.
Под механическим движением понимают изменение с течением времени взаимного положения тел или их частиц в пространстве, например, движение небесных тел, падение тел под действием земного притяжения, различного вида колебания, морские течения и движение воздушных потоков, а также различного вида колебания, морские течения и движение воздушных потоков, а также различные движения в технике.
Взаимодействия представляют собой те действия тел друг на друга, результатами которых являются изменения скоростей точек этих тел или их деформации, например, притяжения тел по закону всемирного тяготения, давления друг на друга соприкасающихся тел, воздействие частиц газа или жидкости друг на друга или на движущиеся в них тела.
Механику подразделяют на:
- классическую механику, в основе которой лежат законы механики Ньютона, описывающие движение тел со скоростями, малыми по сравнению со скоростью света;
- теорию относительности, где рассматривается движение тел со скоростями, близкими к скорости света;
- квантовую механику, рассматривающую внутриатомные явления и движение элементарных частиц.
Для изучения движения материальных тел в механике вводят ряд абстрактных понятий, таки, как:
1). Материальная точка – объект пренебрежимо малых размеров, имеющих массу (применяется при поступательном движении или при движении, когда можно пренебречь вращением тела вокруг его центра масс);
2). Абсолютно твердое тело – тело, расстояние между двумя любыми точками которого всегда остается неизменным (применяется, когда можно пренебречь деформацией тела);
3). Сплошная среда – среда, молекулярной структурой которой можно пренебречь.
Основными кинетическими мерами движения являются скорость и ускорение, основной мерой механического взаимодействия материальных тел – сила.
|
Механіка - наука про механічний рух матеріальних тіл і відбуваються при цьому взаємодіях між ними.
Під механічним рухом розуміють зміна з плином часу взаємного положення тіл або їх часток у просторі, наприклад, рух небесних тіл, падіння тіл під дією земного тяжіння, різного виду коливання, морські течії і рух повітряних потоків, а також різного виду коливання, морські течії і рух повітряних потоків, а також різні руху в техніці.
Взаємодії являють собою ті дії тіл один на одного, результатами яких є зміни швидкостей точок цих тіл або їх деформації, наприклад, тяжіння тіл за законом всесвітнього тяжіння, тиску один на одного дотичних тіл, вплив частинок газу або рідини один на одного або на рухомі в них тіла.
Механіку підрозділяють на:
- класичну механіку, в основі якої лежать закони механіки Ньютона, що описують рух тіл зі швидкостями малими в порівнянні зі швидкістю світла;
- теорію відносності, де розглядається рух тіл зі швидкостями, близькими до швидкості світла;
- квантову механіку, розглядає внутріатомні явища і рух елементарних частинок.
Для вивчення руху матеріальних тіл у механіці вводять ряд абстрактних понять, таки, як:
1). Матеріальна точка - об'єкт зневажливо малих розмірів, що мають масу (застосовується при поступальному русі або при русі, коли можна знехтувати обертанням тіла навколо його центру мас);
2). Абсолютно тверде тіло - тіло, відстань між двома будь-якими точками якого завжди залишається незмінним (застосовується, коли можна знехтувати деформацією тіла);
3). Суцільна середовище - середовище, молекулярною структурою якою можна знехтувати.
Основними кінетичними мірами руху є швидкість і прискорення, основною мірою механічної взаємодії матеріальних тіл - сила.
|
