Список предметов
Правовые основы организации труда
23 / 36
Развернуть структуру обучения Свернуть структуру обучения

Індивідуальна трудова діяльність при певній кількості виконавців забезпечує перехід до соціального явища – спільної діяльності. Спільна праця в тій чи іншій сфері суспільне корисної діяльності об'єднує працюючих в трудовий колектив, який є соціальною спільністю людей. Об'єднання людей в їх трудовій діяльності здійснюється на об'єктивній і суб'єктивній основі.

На об'єктивній основі працівник, який поступив на роботу,включається в склад трудового колективу, оформлення якого здійснюється залежно від внутрішньої структури підприємства. На суб'єктивній основі проводиться за волевиявленням працівників об'єднання в організації за професією - професійні спілки та інші громадські організації.

Через відносини з іншими людьми особа існує, проявляє себе в суспільстві. Вона виконує обумовлену трудовим договором роботу, дотримується встановленого на підприємстві режиму роботи, правил внутрішнього трудового розпорядку. Відносини між людьми мають важливе значення не тільки для суспільства взагалі, а й для кожного підприємства, бо всі вони об'єднані у формальний колектив, правове становище і структура якого визначені статутом. Формальний колектив є в кожній соціальній системі, якщо там існує підприємство, розподіл праці.

Таким чином, суспільно корисна діяльність, спільна праця є об'єктивною передумовою формування колективу. Справжній колектив виникає там, де люди усвідомлюють свою відповідальність за загальну справу, спільно вирішують питання, що постають перед ними, де складаються і стають дійовою силою громадська думка колективу, свідома дисципліна.

Индивидуальная трудовая деятельность при определенном количестве исполнителей обеспечивает переход к социальному явлению - совместной деятельности. Совместная работа в той или иной сфере общественно полезной деятельности объединяет работающих в трудовой коллектив, который является социальной общностью людей. Объединение людей в их трудовой деятельности осуществляется на объективной и субъективной основе.

На объективной основе работник, поступивший на работу, включается в состав трудового коллектива, оформление которого осуществляется в зависимости от внутренней структуры предприятия. На субъективной основе проводится по волеизъявлению работников объединения в организации по профессии - профессиональные союзы и другие общественные организации.

Через отношения с другими людьми лицо существует, проявляет себя в обществе. Она выполняет обусловленную трудовым договором работу, придерживается установленного на предприятии режима работы, правил внутреннего трудового распорядка. Отношения между людьми имеют важное значение не только для общества в целом, но и для каждого предприятия, поскольку все они объединены в формальный коллектив, правовое положение и структура которого определены уставом. Формальный коллектив есть в каждой социальной системе, если там существует предприятие, разделение труда.

Таким образом, общественно полезная деятельность, совместная работа является объективной предпосылкой формирования коллектива. Настоящий коллектив возникает там, где люди осознают свою ответственность за общее дело, совместно решают вопросы, стоящие перед ними, где складываются и становятся действенной силой общественное мнение коллектива, сознательная дисциплина.
Підприємство і трудовий колектив – поняття невід'ємні одне від одного. Підприємство виступає не тільки як суб'єкт трудових відносин у зв'язку із застосуванням праці, а й як господарська одиниця, де працівники створюють особливий суб'єкт права – трудовий колектив. Трудовий колектив виникає разом зі створенням підприємства, установи, організації. До нього входять усі громадяни, які своєю працею беруть участь у діяльності підприємства на основі трудового договору, а також інших форм, що викликають виникнення трудових відносин працівників з підприємством. Підставою, що викликає виникнення трудових відносин, є переважно трудовий договір.

Трудовий договір регулює відносини працівника з власником або уповноваженим ним органом, підприємством. Відносини між самими працівниками в колективі не завжди підпадають під регулювання норм права. Вони можуть регулюватись нормами громадських організацій чи моралі. Колективи створюються і діють в усіх сферах суспільного життя, їх відносна самостійність дозволяє їм бути суб'єктами правових відносин, що обумовлено економічним, соціальним і правовим відокремленням. У сфері застосування праці колективи називаються трудовими. Трудові відносини створюються зв'язком працівника з підприємством по виконанню певної трудової функції.

Відносини трудових колективів з власниками або уповноваженими ними органами є правовими, але не трудовими, оскільки своїм змістом мають не працю, а лише її організацію і умови, за яких ця праця здійснюється. Повноваження трудових колективів усіх видів підприємств, де використовується наймана праця, реалізуються, якщо інше не передбачене статутом, загальними зборами працюючих. Такі безпосередні відносини можливі тоді, коли підприємства невеликі за своїми розмірами, і для розв'язання конкретних питань у кожному випадку є можливість зібрати всіх працюючих.

Повноваження трудових колективів регулюються главами II «Колективний договір», XVI-A «Трудовий колектив», статтями 52, 140, 142, 152, 153, 223, 252 КЗпП України, розділом IV «Управління підприємством і самоврядування тру­дового колективу», законами України «Про охорону праці», «Про колективні договори і угоди», «Про порядок вирішення ко­лективних трудових спорів (конфліктів)», «Про приватизацію державного майна» від19 лютого 1997 р. №90/97-ВР, «Про оренду державного і комунального майна».


Предприятие и трудовой коллектив - понятия неотделимые друг от друга. Предприятие выступает не только как субъект трудовых отношений в связи с применением труда, но и как хозяйственная единица, где работники создают особый субъект права - трудовой коллектив. Трудовой коллектив возникает вместе с созданием предприятия, учреждения, организации. В него входят все граждане, которые своим трудом принимают участие в деятельности предприятия на основе трудового договора, а также других форм, которые вызывают возникновение трудовых отношений работников с предприятием. Основанием, что вызывает возникновение трудовых отношений, является преимущественно трудовой договор.

Трудовой договор регулирует отношения работника с собственником или уполномоченным им органом, предприятием. Отношения между самими работниками в коллективе не всегда подпадают под регулирование норм права. Они могут регулироваться нормами общественных организаций или морали. Коллективы создаются и действуют во всех сферах общественной жизни, их относительная самостоятельность позволяет им быть субъектами правовых отношений, что обусловлено экономическим, социальным и правовым отделением. В сфере применения труда коллективы называются трудовыми. Трудовые отношения создаются связи работника с предприятием по выполнению определенной трудовой функции. 

Отношения трудовых коллективов с владельцами или уполномоченными ими органами являются правовыми, но не трудовыми, поскольку своим содержанием имеют не труд, а лишь ее организацию и условия, при которых этот труд осуществляется. Полномочия трудовых коллективов всех видов предприятий, где используется наемный труд, реализуются, если иное не предусмотрено уставом, общим собранием работающих. Такие непосредственные отношения возможны тогда, когда предприятия невелики по своим размерам, и для решения конкретных вопросов в каждом случае есть возможность собрать всех работающих. 

Полномочия трудовых коллективов регулируются главами II «Коллективный договор», XVI-A «Трудовой коллектив», статьями 52, 140, 142, 152, 153, 223, 252 Кзот Украины, разделом IV «Управление предприятием и самоуправление трудового коллектива», законами Украины «Об охране труда», «О коллективных договорах и соглашениях», «О порядке разрешения коллективных трудовых споров (конфликтов)», «О приватизации государственного имущества» от 19 февраля 1997 г. №90/97-ВР, «Об аренде государственного и коммунального имущества».
У процесі виробництва можна виділити дві групи таких інтересів: спільні (співпадаючі) і проти­лежні. Трудовий колектив має спільні, співпадаючі інтереси з власником (роботодавцем) у стратегічному питанні про отримання якомога більшого прибутку, в ефективній органі­зації виробництва, у доборі кваліфікованих і сумлінних кадрів, у забезпеченні внутрішнього трудового розпорядку, трудо­вої дисципліни, дотриманні техніки безпеки, охорони праці. Протилежні інтереси лежать в основі розподілу прибутку, оплати праці, відрахувань з прибутку на заходи щодо впро­вадження нових захисних технічних засобів, безпеки праці, нешкідливих і безпечних технологій; фінансування з при­бутку заходів щодо соціально-побутового обслуговування працівників, надання додаткових трудових пільг.

Зона неспівпадіння соціальних інтересів досить велика, і традиційно в суспільній свідомості і в правовому регулюванні ці суб'єк­ти знаходяться по різні боки соціальних «барикад». Отже, з наведеного досить явно видно, що поняття «трудовий колек­тив» має охоплювати тільки найманих працівників, котрі працюють за трудовим договором. Причому йдеться про пра­цівників, котрі тривалий час працюють на підприємстві, оскіль­ки угоди, які приймаються за участю трудового колективу, як правило, мають довготривалий характер. З огляду на це осо­би, які виконують для підприємства разові роботи за цивіль­но-правовими договорами, до складу трудового колективу не повинні включатися.

Чинним законодавством про працю передбачені повнова­ження трудового колективу у встановленні колективних умов праці, укладенні колективного договору, встановленні робо­чого часу, забезпеченні трудової дисципліни, затвердженні правил внутрішнього трудового розпорядку, схваленні ком­плексних планів щодо поліпшення охорони праці й контро­лю за їх виконанням, утворенні комісії з трудових спорів на підприємстві. У ст. 252-5 КЗпП встановлено принципи мате­ріальної зацікавленості трудового колективу в результатах господарської діяльності. Зарахування працівників до бри­гади повинне проводитися зі згоди членів трудового колек­тиву бригади. Розподіл колективного заробітку в бригаді здійснюється із застосуванням коефіцієнта трудової участі.

Всі питання соціального розвитку, включаючи по­ліпшення умов праці, життя і здоров'я, гарантії обов'язково­го медичного страхування членів трудового колективу та їх сімей, вирішуються трудовим колективом за участю власника відповідно до статуту підприємства колективним договором і законодавчими актами України.

В процессе производства можно выделить две группы таких интересов: общие (совпадающие) и противоположные. Трудовой коллектив имеет общие, совпадающие интересы с собственником (работодателем) в стратегическом вопросе о получении как можно большей прибыли, в эффективной организации производства, в подборе квалифицированных и добросовестных кадров, в обеспечении внутреннего трудового распорядка, трудовой дисциплины, соблюдении техники безопасности, охраны труда. Противоположные интересы лежат в основе распределения прибыли, оплаты труда, отчислений из прибыли на мероприятия по внедрению новых защитных технических средств, безопасности труда, безвредных и безопасных технологий; финансирование из прибыли мероприятий по социально-бытовому обслуживанию работников, предоставление дополнительных трудовых льгот. 

Зона несовпадения социальных интересов достаточно велика, и традиционно в общественном сознании и в правовом регулировании эти субъекты находятся по разные стороны социальных «баррикад». Итак, из приведенного достаточно явно видно, что понятие «трудовой коллектив» должна охватывать только наемных работников, которые работают по трудовому договору. Причем речь идет о работниках, которые длительное время работают на предприятии, поскольку соглашения, которые принимаются с участием трудового коллектива, как правило, имеют долговременный характер. Учитывая это лица, которые выполняют для предприятия разовые работы по гражданско-правовым договорам, в состав трудового коллектива не должны включаться.

Действующим законодательством о труде предусмотрены полномочия трудового коллектива в установлении коллективных условий труда, заключении коллективного договора, установлении рабочего времени, обеспечении трудовой дисциплины, утверждении правил внутреннего трудового распорядка, одобрении комплексных планов по улучшению охраны труда и контроля за их выполнением, образовании комиссии по трудовым спорам на предприятии. В ст. 252-5 Кзот установлены принципы материальной заинтересованности трудового коллектива в результатах хозяйственной деятельности. Зачисление работников в бригаде должно проводиться с согласия членов трудового коллектива бригады. Распределение коллективного заработка в бригаде осуществляется с применением коэффициента трудового участия.

Все вопросы социального развития, включая улучшение условий труда, жизни и здоровья, гарантии обязательного медицинского страхования членов трудового коллектива и их семей, решаются трудовым коллективом при участии собственника согласно уставу предприятия коллективным договором и законодательными актами Украины.

Давно відомо в практиці ділового менеджменту, що фірми, котрі процвітають, свій успіх будують не на відстороненні трудового колективу від власника, а, навпаки, на активній співпраці, співучасті, партнерстві цих сторін. Повноваження трудового колективу, його правовий статус повинні знайти належне закріплення в спеціальному законі, причому ці пов­новаження повинні відповідати міжнародним стандартам.

Переглянута Європейська соціальна хартія, яка була підпи­сана державами - членами Ради Європи 3 травня 1996 р. в Страсбурзі, а 7 травня 1999 p. – підписана Україною і підго­товка до ратифікації якої ведеться в Україні, передбачає комплекс індивідуальних і колективних трудових прав у сфері найманої праці. До колективних трудових прав Переглянута хартія відносить наступні: право всіх працівників та робото­давців на свободу об'єднання у національні або міжнародні організації для захисту своїх економічних і соціальних інте­ресів (ст. 5); право працівників і роботодавців на укладення колективних договорів (ст. 6); право працівників брати участь у визначенні й поліпшенні умов праці та виробничого сере­довища на підприємстві (ст. 22); право представників від працівників на захист від дій, що завдають їм шкоди, та на створення належних умов для виконання ними своїх обов'язків (ст. 28); право працівників на інформацію та кон­сультації під час колективного звільнення (ст. 29).

Повноваження трудового колективу всіх видів підприємств в Україні, на яких використовується наймана праця, реалізуються, якщо інше не передбачене статутом, загальни­ми зборами (конференцією). Компетенція і повноваження трудового колективу і його виборних органів визначаються в статуті підприємства. У статуті підприємства визначається й орган, що має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудово­го колективу, рада підприємства, профспілковий комітет та інші).

Отже, трудовий колектив – це об’єднання для спільних дій заради досягнення суспільно-корисних цілей людей, які пов’язані єдністю інтересів, оформлені структурно і мають органи управління, дисципліни і відповідальності. 

Давно известно в практике делового менеджмента, что фирмы, которые процветают, строят свой успех не на отстранении трудового коллектива от владельца, а, наоборот, на активном сотрудничестве, соучастии, партнерстве этих сторон. Полномочия трудового коллектива, его правовой статус должны найти надлежащее закрепление в специальном законе, причем эти полномочия должны соответствовать международным стандартам.

Пересмотренная Европейская социальная хартия, которая была подписана государствами - членами Совета Европы 3 мая 1996 г. в Страсбурге, а 7 мая 1999 p. - подписанная Украиной и подготовка к ратификации которой ведется в Украине, предусматривает комплекс индивидуальных и коллективных трудовых прав в сфере наемного труда. В коллективных трудовых прав Пересмотренная хартия относит следующие: право всех трудящихся и работодателей на свободу объединения в национальные или международные организации для защиты своих экономических и социальных интересов (ст. 5); право работников и работодателей на заключение коллективных договоров (ст. 6); право работников участвовать в определении и улучшении условий труда и производственной среды на предприятии (ст. 22); право представителей работников на защиту от действий, наносящих им ущерб, и на создание надлежащих условий для выполнения ими своих обязанностей (ст. 28); право работников на информацию и консультации во время коллективного увольнения (ст. 29).

Полномочия трудового коллектива всех видов предприятий в Украине, на которых используется наемный труд, реализуются, если иное не предусмотрено уставом, общим собранием (конференцией). Компетенция и полномочия трудового коллектива и его выборных органов определяются в уставе предприятия. В уставе предприятия определяется и орган, имеющий право представлять интересы трудового коллектива (совет трудового коллектива, совет предприятия, профсоюзный комитет и другие).
  
Следовательно, трудовой коллектив - это объединение для совместных действий ради достижения общественно-полезных целей людей, связанных единством интересов, структурно оформленные и имеют органы управления, дисциплины и ответственности.
0  


 Приемы формирования коллектива | Описание курса | Стратегия трудовых отношений 
   

Обсудить на форуме
Записаться на курсы
Обратиться к консультанту
Пройти тест
Полный список курсов обучения
Бесплатные видеоуроки
Нужна информация!




Нажмите, чтобы рекомендовать эту страницу другим:
Рейтинг@Mail.ru