|
Многочисленные водоросли встречаются в пресной воде и соленой воде в виде плавающих и прикрепленных форм. Иногда зеленые и сине-зеленые водоросли вызывают «цветение» на поверхности водоемов. Но не вся поверхность озер, морей, океанов покрывается зелеными водорослями, а только вблизи берегов. Объясняется это тем, что водорослям, так же, как, например, кукурузе, рису, для роста и размножения нужны питательные вещества – нитраты, фосфаты, которые вымываются водой из почвы. Вот почему массового развития водоросли достигают лишь вблизи берега, а вдали от него, там, где нет необходимых веществ, они жить не могут.
Водоросль хлорелла имеет следующие признаки:
- жгутики отсутствуют;
- живет в воде;
- состоит из одной клетки;
- используется как кормовое растение, для биологической очистки вод, регенерации воздуха в замкнутых экосистемах (космические корабли, подводные лодки);
- изучения процессов фотосинтеза.
Ученые давно заметили ценный химический состав хлореллы. Высоким содержанием белков может похвастать не каждый вид растений, у хлореллы же они составляют почти половину ее веса, тогда как в лучших сортах бобовых до 30% белков, а у пшеницы лишь 18-24%.
Не менее ценна и вторая половина содержимого хлореллы: это жиры, углеводы и почти полный комплекс витаминов – А1, В1, В6, В12, С, Д и другие.
Только что выловленная из воды и слегка подсушенная хлорелла уже представляет готовый к употреблению высококалорийный продукт. С успехом испытана она в Японии и как дополнение к пищевому рациону людей, и как высокопитательный корм скоту. Японские кондитеры изготовляли из хлореллы даже конфеты, которые, по утверждению специалистов, способствуют лучшему развитию детского организма.
Лишайники отличаются очень низкой скоростью роста – в год их радиус увеличивается на 0,1-10 мм. Если, исходя из размеров, рассчитать возраст некоторых зрелых лишайников, то получится 4500 и более лет. Медленный рост объясняется недостаточным количеством воды в воздухе.
Лишайники часто пребывают почти в обезвоженном состоянии, когда их влажность составляет от 2 до 10% сухой массы. При высыхании фотосинтез прекращается; погрузившись в такой «анабиоз», некоторые виды могут выдерживать сильное солнечное облучение, сильное нагревание и жестокие холода. Прекращение фотосинтеза обусловлено тем, что верхняя кора лишайника, высыхая, становится толще и непрозрачнее, преграждая путь солнечной энергии.
Смачиваясь дождем, лишайники очень быстро поглощают воду – в 3-3,5 раз больше собственной массы. Если сухой хрупкий лишайник погрузить в воду, через несколько минут он станет мягким и гибким.
Фотосинтез в лишайниках идет наиболее интенсивно при влажности 65-90% предельной влагоемкости; ниже этого уровня, если потеря воды продолжается, скорость фотосинтеза падает. Во многих местообитаниях влажность лишайников сильно колеблется в течение суток, и у многих из них фотосинтез возможен в течение лишь нескольких часов, обычно рано утром, после смачивания туманом или росой. Следствие этого – очень низкая скорость роста лишайников.
|
Численні водорості зустрічаються в прісній воді і солоній воді у вигляді плаваючих і прикріплених форм. Іноді зелені і синьо-зелені водорості викликають «цвітіння» на поверхні водойм. Але не вся поверхня озер, морів, океанів покривається зеленими водоростями, а тільки поблизу берегів. Пояснюється це тим, що водоростям, так само, як, наприклад, кукурудзи, рису, для росту і розмноження потрібні поживні речовини – нітрати, фосфати, які вимиваються водою з ґрунту. Ось чому масового розвитку водорості досягають лише поблизу берега, а далеко від нього, там, де немає необхідних речовин, вони жити не можуть.
Водорість хлорела має такі ознаки:
- джгутики відсутні;
- живе у воді;
- складається з однієї клітини;
- використовується як кормова рослина, для біологічного очищення вод, регенерації повітря в замкнених екосистемах (космічні кораблі, підводні човни);
- вивчення процесів фотосинтезу.
Вчені давно помітили цінний хімічний склад хлорели. Високим вмістом білків може похвалитися не кожен вид рослин, у хлорели ж вони складають майже половину її ваги, тоді як в кращих сортах бобових до 30% білків, а у пшениці лише 18-24%.
Не менш цінна і друга половина вмісту хлорели: це жири, вуглеводи і майже повний комплекс вітамінів – А1, В1, В6, В12, С, Д та інші.
Тільки що виловлена з води і злегка підсушена хлорела вже є готовий до вживання висококалорійний продукт. З успіхом випробувана вона в Японії і як доповнення до харчового раціону людей, і як високопоживний корм худобі. Японські кондитери виготовляли з хлорели навіть цукерки, які, за твердженням фахівців, сприяють кращому розвитку дитячого організму.
Лишайники відрізняються дуже низькою швидкістю росту – в рік їх радіус збільшується на 0,1-10 мм. Якщо, виходячи з розмірів, розрахувати вік деяких зрілих лишайників, то вийде 4500 і більше років. Повільне зростання пояснюється недостатньою кількістю води в повітрі.
Лишайники часто перебувають майже в зневодненому стані, коли його вологість становить від 2 до 10% сухої маси. При висиханні фотосинтез припиняється; занурившись в такій «анабіоз», деякі види можуть витримувати сильне сонячне опромінення, сильне нагрівання і жорстокі холоду. Припинення фотосинтезу обумовлено тим, що верхня кора лишайника, висихаючи, стає товще і непрозорою, перегороджуючи шлях сонячної енергії.
Змочуючи дощем, лишайники дуже швидко поглинають воду – в 3-3,5 разів більше власної маси. Якщо сухий крихкий лишайник погрузити у воду, через кілька хвилин він стане м'яким і гнучким.
Фотосинтез в лишайниках йде найбільш інтенсивно при вологості 65-90% граничної вологоємності; нижче цього рівня, якщо втрата води продовжується, швидкість фотосинтезу падає. У багатьох місцях проживання вологість лишайників сильно коливається протягом доби, і у багатьох з них фотосинтез можливий лише протягом декількох годин, зазвичай рано вранці, після змочування туманом або росою. Наслідок цього – дуже низька швидкість зростання лишайників.
|
