Кровь – жидкая соединительная ткань, образующую совместно с тканевой жидкостью и лимфой внутреннюю среду организма. Кровь выполняет многообразные функции. Главнейшие из них:
- транспортная (транспорт питательных веществ, конечных продуктов метаболизма, газов, гормонов);
- защитная (клеточный и гуморальный иммунитеты, свертывание крови);
- терморегуляторная;
- гомеостатическая.
Все эти функции осуществляются благодаря сложному составу крови. Кровь состоит из жидкой части – плазмы и взвешенных в ней клеток – форменных элементов: эритроцитов, лейкоцитов и тромбоцитов.
Плазма крови содержит 90-92% воды и 8-10% сухого вещества. Сухой остаток состоит из органических соединений и минеральных веществ. Белки плазмы крови выполняют ряд важных функций. Они участвуют в поддержании рН крови на постоянном уровне. Белки придают вязкость крови, что имеет важное значение в поддержании артериального давления. Также участвуют в свертывании крови, являются факторами иммунитета, служат резервом для построения белков тканей и переносчиками ряда гормонов, минеральных веществ и липидов.
Форменные элементы крови имеют ряд особенностей в связи с выполняемыми функциями. Так, эритроциты возникли в процессе эволюции как клетки, содержащие дыхательные пигменты, которые осуществляют перенос кислорода и углекислого газа. Они имеют форму безъядерного двояковогнутого диска. Такая форма позволяет максимально приблизить внутреннее содержимое к поверхности эритроцита. Это же строение позволяет увеличить и общую поверхность эритроцитов. Все это способствует выполнению основной функции эритроцитов – транспортной.
Составной частью эритроцита является гемоглобин – белок, обеспечивающий дыхательную функцию крови. Он легко присоединяет и отдает кислород без изменения валентности железа.
Лейкоциты – белые кровяные тельца, выполняющие защитную функцию. Лейкоцитам, в отличие от эритроцитов свойственно амебоидное движение, благодаря чему они способны двигаться между клетками разных тканей организма и выполнять свойственные только им функции. Они обеспечивают клеточный иммунитет – защиту организма от микроорганизмов и веществ, которые несут генетически чужеродную информацию. Таким образом, основная задача иммунной системы крови – поддержание гомеостаза организма.
Одной из форм защиты организма является фагоцитоз – поглощение лейкоцитами чужеродных частиц и их внутриклеточное переваривание.
Другой формы защиты является гуморальный иммунитет, осуществляемый лимфоцитами. Они образуют защитные белки – антитела, которые разрушают чужеродные белки. Лимфоциты обладают иммунной памятью, т.е. способностью отвечать усиленной реакцией на повторную встречу с чужеродным телом. Эту функцию они выполняют благодаря тому, что в отличие от других лейкоцитов живут не несколько дней, а 20 и более лет.
Тромбоциты – самые мелкие из форменных элементов крови. Их диаметр – 0,003мм, они безъядерные. Кровяные пластинки способны к агглютинации (склеиванию). Тромбоциты принимают участие в процессе свертывания крови за счет содержащихся в них и выделяющихся при необходимости тромбоцитарных факторов. В связи с этим они способны быстро распадаться, склеиваться в конгломераты, вокруг которых возникают нити фибрина. Продолжительность их жизни 5-8 дней.
|
Кров - рідка сполучна тканина, яка утворює спільно з тканинною рідиною і лімфою внутрішнє середовище організму. Кров виконує різноманітні функції. Найголовніші з них:
- транспортна (транспорт поживних речовин, кінцевих продуктів метаболізму, газів, гормонів);
- захисна (клітинний і гуморальний імунітети, згортання крові);
- терморегуляторна;
- гомеостатична.
Всі ці функції здійснюються завдяки складному складу крові. Кров складається з рідкої частини - плазми і зважених у ній клітин - формених елементів: еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів.
Плазма крові містить 90-92% води і 8-10% сухої речовини. Сухий залишок складається із органічних сполук і мінеральних речовин. Білки плазми крові виконують ряд важливих функцій. Вони беруть участь у підтримці рН крові на постійному рівні. Білки надають в'язкість крові, що має важливе значення у підтриманні артеріального тиску. Також беруть участь у згортанні крові, є факторами імунітету, служать для побудови білків тканин і переносниками ряду гормонів, мінеральних речовин і ліпідів.
Формені елементи крові мають ряд особливостей у зв'язку з виконуваними функціями. Так, еритроцити виникли в процесі еволюції як клітини, що містять дихальні пігменти, які здійснюють перенесення кисню і вуглекислого газу. Вони мають форму без'ядерного двояковогнутого диска. Така форма дозволяє максимально наблизити внутрішній вміст до поверхні еритроцита. Ця ж будова дозволяє збільшити загальну поверхню еритроцитів. Все це сприяє виконанню основної функції еритроцитів - транспортної.
Складовою частиною еритроцита є гемоглобін - білок, що забезпечує дихальну функцію крові. Він легко приєднує і віддає кисень без зміни валентності заліза.
Лейкоцити - білі кров'яні тільця, які виконують захисну функцію. Лейкоцитам, на відміну від еритроцитів властивий амебоїдний рух, завдяки чому вони здатні рухатися між клітинами різних тканин організму і виконувати властиві тільки їм функції. Вони забезпечують клітинний імунітет - захист організму від мікроорганізмів і речовин, які несуть генетично чужорідну інформацію. Таким чином, основне завдання імунної системи крові - підтримання гомеостазу організму.
Однією з форм захисту організму є фагоцитоз - поглинання лейкоцитами чужорідних частинок і їх внутрішньоклітинне перетравлення.
Іншою формою захисту є гуморальний імунітет, здійснюваний лімфоцитами. Вони утворюють захисні білки - антитіла, які руйнують чужорідні білки. Лімфоцити мають імунну пам'ять, тобто здатність відповідати посиленою реакцією на повторну зустріч з чужорідним тілом. Цю функцію вони виконують завдяки тому, що на відміну від інших лейкоцитів живуть не кілька днів, а 20 і більше років.
Тромбоцити - самі дрібні з формених елементів крові. Їх діаметр - 0,003мм, вони без'ядерні. Кров'яні пластинки здатні до аглютинації (склеювання). Тромбоцити беруть участь у процесі згортання крові за рахунок тромбоцитарних факторів, що містяться в них і виділяються при необхідності. У зв'язку з цим вони здатні швидко розпадатися, склеюватися в конгломерати, навколо яких виникають нитки фібрину. Тривалість їх життя 5-8 днів.
|