Взаимосвязь строения и основные функции тканей человека
Совокупность клеток и межклеточного вещества, схожих по происхождению, строению и приспособленных к выполнению определенных функций, называется ткань. В организме человека различают четыре основных типа тканей: эпителиальную, соединительную, мышечную и нервную.
Эпителиальная ткань образует слой клеток, из которых состоят слизистые оболочки всех внутренних органов и полостей организма. Через эпителий происходит обмен веществ между организмом и внешней средой. В эпителиальной ткани клетки плотно прилегают друг к другу. Межклеточное вещество, как правило, неразвито.
Благодаря этому создается преграда для проникновения в организм микроорганизмов, вредных веществ; обеспечивается надежная защита тканей, расположенных под эпителием. Существуют различные типы эпителия в зависимости от строения клеток: плоскоклеточный эпителий, кубический, цилиндрический, железистый и реснитчатый. Каждый тип эпителия выстилает определенные органы и выполняет характерную функцию. Например, железистый эпителий заполняет секреторные органы, реснитчатый эпителий выстилает носовую полость, тем самым предотвращая движением ресничек проникновение пыли и других объектов во внутренние дыхательные органы.
Особенностью соединительной ткани является сильное развитие межклеточного вещества. К соединительной ткани относят кровь, лимфу, хрящевую, костную и жировую ткани. Основными функциями соединительной ткани является трофическая (пищевая) и опорная. Кровь и лимфа – это жидкие соединительные ткани, которые, осуществляя перенос веществ по всему телу, обеспечивают питание, дыхание, иммунитет тканей, органов и взаимосвязь между органами. Волокнистая соединительная ткань состоит из клеток, соединенных между собой межклеточным веществом в виде волокон. Волокна могут лежать плотно и рыхло. Волокнистая соединительная ткань есть во всех органах. На рыхлую соединительную ткань похожа и жировая ткань, содержащая много наполненных жиром клеток. В хрящевой ткани клетки большие, межклеточное вещество упругое, плотное, содержит эластичные и другие волокна. Ее много в суставах, между телами позвонков. Костная ткань состоит из костных пластинок, внутри которых лежат клетки, соединенные друг с другом многими тонкими отростками. Костная ткань отличается твердостью.
Мышечная ткань образована отдельными клетками – мышечными волокнами, в которых расположены тончайшие сократительные волокна – миофибриллы. Последняя имеет такое название потому, что ее волокна имеют поперечную исчерченность благодаря правильному чередованию светлых и темных дисков.
Поперечно-полосатую мышечную ткань часто разделяют на скелетную и сердечную. Скелетная состоит из волокон вытянутой формы, длиной до 10-12 см и обеспечивает функцию движения. Сердечная мышечная ткань, как и скелетная, имеет поперечную исчерченность, но в отличие от скелетной, здесь есть специальные участки, где мышечные волокна плотно смыкаются. Благодаря такому строению сокращение одного волокна быстро передается другим, обеспечивая одновременное сокращение большого участка мышцы.
Из гладкой мышечной ткани построены стенки внутренних органов – желудка, кишечника, мочевого пузыря, кровеносных сосудов. Гладкие мышцы регулируют их сокращения и изменения диаметра кровеносных сосудов.
Нервная ткань выполняет функции восприятия, переработки, хранения и передачи информации, поступающей как из окружающей среды, так и изнутри организма. Деятельность нервной системы обеспечивает реакцию организма на различные раздражения и координацию работы разных органов животных и человека.
Нервные клетки – нейроны обычно имеют звездчатую или веретеновидную форму и состоят из тела и отростков (аксон и дендриты). Покрытые оболочкой отростки нервных клеток называются нервными волокнами. Основными свойствами нейрона является способность возбуждаться и проводить импульсы по нервным волокнам. Разветвленные отростки (дендриты) проводят возбуждение к телу нейрона, а один длинный отросток (аксон) – от тела нейрона. В большинстве случаев нейроны располагаются в нервных центрах – мозге, ганглиях и нервных узлах.
Нервная ткань входит в состав организма как его часть и обеспечивает соединение функций все других частей организма.
Каждая ткань состоит из клеток с определенной формой, размерами, функциями. Морфофункциональная целостность всего организма достигается только при взаимодействии всех тканей.
|
Взаємозв'язок будови і основних функцій тканин людини
Сукупність клітин і міжклітинної речовини, які подібні за походженням, будовою і пристосовані до виконання певних функцій, називається тканина. В організмі людини розрізняють чотири основних типи тканин: епітеліальну, сполучну, м'язову і нервову.
Епітеліальна тканина утворює шар клітин, з яких складаються слизові оболонки всіх внутрішніх органів і порожнин організму. Через епітелій відбувається обмін речовин між організмом і зовнішнім середовищем. В епітеліальної тканини клітини щільно прилягають одна до одної. Міжклітинна речовина, як правило, нерозвинена.
Завдяки цьому створюється перешкода для проникнення в організм мікроорганізмів, шкідливих речовин; забезпечується надійний захист тканин, розташованих під епітелієм. Існують різні типи епітелію в залежності від будови клітин: плоскоклітинний епітелій, кубічний, циліндричний, залозистий та війчастий. Кожен тип епітелію вистилає певні органи і виконує властиву функцію. Наприклад, залозистий епітелій заповнює секреторні органи, війчастий епітелій вистилає носову порожнину, тим самим запобігаючи рухом війок проникнення пилу та інших об'єктів у внутрішні дихальні органи.
Особливістю сполучної тканини є сильний розвиток міжклітинної речовини. До сполучної тканини відносять кров, лімфу, хрящову, кісткову і жирову тканини. Основними функціями сполучної тканини є трофічна (харчова) і опорна. Кров і лімфа - це рідкі з'єднувальні тканини, які, здійснюючи перенесення речовин по всьому тілу, забезпечують живлення, дихання, імунітет тканин, органів і взаємозв'язок між органами. Волокниста сполучна тканина складається з клітин, з'єднаних між собою міжклітинною речовиною у вигляді волокон. Волокна можуть лежати щільно і пухко. Волокниста сполучна тканина є у всіх органах. На пухку сполучну тканину схожа і жирова тканина, яка містить багато наповнених жиром клітин. У хрящової тканини клітини великі, міжклітинна речовина пружна, щільна, містить еластичні і інші волокна. Її багато в суглобах, між тілами хребців. Кісткова тканина складається з кісткових пластинок, всередині яких лежать клітини, з'єднані одна з одною багатьма тонкими відростками. Кісткова тканина відрізняється твердістю.
М'язова тканина утворена окремими клітинами - м'язовими волокнами, в яких розташовані найтонші скорочувальні волокна - міофібрили. Остання має таку назву тому, що її волокна мають поперечну смугастість завдяки правильному чергуванню світлих і темних дисків.
Поперечно-смугасту м'язову тканину часто поділяють на скелетну та серцеву. Скелетна складається з волокон витягнутої форми, довжиною до 10-12 см і забезпечує функцію руху. Серцева м'язова тканина, як і скелетна, має поперечну смугастість, але на відміну від скелетної, тут є спеціальні ділянки, де м'язові волокна щільно змикаються. Завдяки такій будові скорочення одного волокна швидко передається іншим, забезпечуючи одночасне скорочення великої ділянки м'язу.
З гладкої м'язової тканини побудовані стінки внутрішніх органів - шлунка, кишечника, сечового міхура, кровоносних судин. Гладкі м'язи регулюють їх скорочення і зміни діаметра кровоносних судин.
Нервова тканина виконує функції сприйняття, переробки, зберігання і передачі інформації, що надходить як з навколишнього середовища, так і зсередини організму. Діяльність нервової системи забезпечує реакцію організму на різні подразнення і координацію роботи різних органів тварин і людини.
Нервові клітини - нейрони зазвичай мають зірчасту або веретеновидну форму і складаються з тіла і відростків (аксон і дендрити). Вкриті оболонкою відростки нервових клітин називаються нервовими волокнами. Основними властивостями нейрона є здатність збуджуватися і проводити імпульси по нервових волокнах. Розгалужені відростки (дендрити) проводять збудження до тіла нейрона, а один довгий відросток (аксон) - від тіла нейрона. У більшості випадків нейрони розташовуються в нервових центрах мозку, гангліях і нервових вузлах.
Нервова тканина входить до складу організму як його частина і забезпечує з'єднання функції інших частин організму.
Кожна тканина складається з клітин з певною формою, розмірами, функціями. Морфофункціональну цілісність всього організму досягається лише при взаємодії всіх тканин.
|
