|
Как известно, в костюм водолаза, работающего на большой глубине, все время накачивают воздух, находящийся под большим давлением. Этот воздух противостоит давлению воды на костюм и не дает воде сплющить его. Так как воздух в костюме давит во все стороны, то и водолаз должен испытывать его большое давление. Значит, воздух должен сжимать водолаза. Но этого не происходит. Водолаз не испытывает этого давления потому, что он дышит воздухом, подаваемым в водолазный костюм; давление воздуха на его тело снаружи уравновешивается давлением воздуха изнутри.
Водолаз испытывает болезненное ощущение только в то время, когда он погружается в воду или поднимается из нее, но не тогда, когда находится на глубине. Во время опускания водолаза в воду или поднятия из нее нарушается равновесие между внешним давлением и давлением в органах тела водолаза. Кроме того, при резком подъеме из воды на поверхность внешнее давление быстро падает, растворенные в жидкостях организма газы начинают быстро выделяться, приводя к закупорке пузырьками воздуха мелких кровеносных сосудов.
Во избежание этого водолазы в резиновых скафандрах обычно опускаются на глубину не более 50 м, а подъем их производится медленно.
Хорошо известно и обосновано с точки зрения физиологии дыхания, что водолаз, который работал на большой глубине, должен подниматься на поверхность медленно.
В то же время дельфины и некоторые другие водные млекопитающие без каких-либо осложнений поднимаются на поверхность воды со значительно больших глубин за очередным глотком воздуха. У этих животных, в отличие от человека, также принадлежащего к классу млекопитающих, никогда не бывает признаков декомпрессионной болезни. Это объясняется тем, что через легкие водолаза во время его работы глубоко под водой проходит при дыхании огромное количество сдавленного воздуха, поэтому в крови растворяется столько газов, сколько их может раствориться при данном давлении – до полного насыщения.
У дельфинов же в легких помещается только то количество воздуха, которое он набрал при последнем вдохе. Если дельфин с таким запасом воздуха нырнет даже на большую глубину, все равно количество растворенных газов окажется недостаточным, чтобы насыщать кровь животного до опасного уровня. Именно поэтому дельфины могут смело и без задержки подниматься с больших глубин за новой порцией воздуха.
|
Як відомо, в костюм водолаза, що працює на великій глибині, час накачують повітря, що знаходиться під великим тиском. Це повітря протистоїть тиску води на костюм і не дає воді сплющити його. Так як повітря в костюмі тисне на всі боки, то і водолаз повинен відчувати його великий тиск. Значить, повітря повинен стискати водолаза. Але цього не відбувається. Водолаз не відчуває цього тиску тому, що він дихає повітрям, подаваним у водолазний костюм; тиск повітря на його тіло зовні врівноважується тиском повітря зсередини.
Водолаз відчуває болісне відчуття тільки в той час, коли він занурюється в воду чи піднімається з неї, але не тоді, коли знаходиться на глибині. Під час опускання водолаза у воду або підняття з неї порушується рівновага між зовнішнім тиском і тиском в органах тіла водолаза. Крім того, при різкому підйомі з води на поверхню зовнішній тиск швидко падає, розчинені в рідинах організму гази починають швидко виділятися, приводячи до закупорки бульбашками повітря дрібних кровоносних судин.
Щоб уникнути цього водолази в гумових скафандрах зазвичай опускаються на глибину не більше 50 м, а підйом їх здійснюється повільно.
Добре відомо і обґрунтовано з точки зору фізіології дихання, що водолаз, який працював на великій глибині, повинен підніматися на поверхню повільно.
У той же час дельфіни і деякі інші водні ссавці без будь-яких ускладнень піднімаються на поверхню води зі значно більших глибин за черговим ковтком повітря. У цих тварин, на відміну від людини, що також належить до класу ссавців, ніколи не буває ознак декомпресійної хвороби. Це пояснюється тим, що через легені водолаза під час його роботи глибоко під водою проходить при диханні величезна кількість здавленого повітря, тому в крові розчиняється стільки газу, скільки їх може розчинитися при даному тиску – до повного насичення.
У дельфінів ж в легенях поміщається тільки ту кількість повітря, яке він набрав при останньому вдиху. Якщо дельфін з таким запасом повітря пірне навіть на велику глибину, все одно кількість розчинених газів виявиться недостатнім, щоб насичувати кров тварини до небезпечного рівня. Саме тому дельфіни можуть сміливо і без затримки підніматися з великих глибин за новою порцією повітря.
|
