Обычно о жизнеспособности семян судят по их прорастанию. Но также о жизнеспособности семян можно судить по окраске зародыша. Так, если семена поместить в раствор бесцветного тетразолия, то он превращается дегидрогеазами живых семян в формазан, который окрашивает зародыши в ярко-красный цвет. Мертвые же семена не восстанавливают тетразолий, поэтому их зародыши не окрашиваются. Зная, сколько семян окрасилось и сколько нет, легко установить процент жизнеспособности семян в образце.

Из школьных учебников известно, что для прорастания семян необходимы влага, тепло, кислород воздуха, а для некоторых семян и свет. Инициатором всех процессов обмена при прорастании семян является вода, проникающая в семя.

Раньше всего запускается в работу группа взаимосвязанных ферментов дыхания. Об этом говорит то, что семена начинают активно дышать (выделять тепло и углекислый газ) уж на самых ранних этапах набухания. Например, при повышении влажности семян пшеницы с 12-14% до 28-30% интенсивность их дыхания увеличивается в тысячи раз.

Чтобы обогатить семена питательными веществами, их обычно намачивают в растворах тех или иных минеральных удобрений. Но этот прием в хозяйственном отношении не всегда приемлем: он требует дополнительных затрат. Кроме того, набухшие семена необходимо сразу же высевать. Однако нередко этому препятствуют неблагоприятные погодные условия, в результате чего семена прорастают до посева. Проросшие таким образом семена пшеницы, кукурузы и других культур для посева непригодны.

Такой прием называется дражированием. Семена обрабатывают клеющими веществами и затем обволакивают наполнителями (перегноем, торфом и другими), содержащими минеральные удобрения. Иногда в удобрительную смесь добавляют бактериальные препараты, губительно действующие на болезнетворные грибки. После этой обработки семена дают энергичные всходы; рост надземных частей и корней заметно ускоряется, урожай повышается.

Дражирование способствует и увеличению размера мелких семян (морковь, табак, лук и т.д.) и тем самым создает благоприятные условия равномерного их высева.

Зазвичай про життєздатність насіння судять по їх проростання. Але також про життєздатність насіння можна судити по забарвленню зародка. Так, якщо насіння помістити в розчин безбарвного тетразолію, то він перетворюється дегидрогеазами живих насіння в формазан, який забарвлює зародки в яскраво-червоний колір. Мертві ж насіння не відновлюють тетразолій, тому їх зародки не забарвлюються. Знаючи, скільки насіння забарвилося і скільки ні, легко встановити відсоток життєздатності насіння в зразку.

З шкільних підручників відомо, що для проростання насіння необхідні волога, тепло, кисень повітря, а для деяких насіння і світло. Ініціатором всіх процесів обміну при проростанні насіння є вода, яка проникає в насіння.

Раніше всього запускається в роботу група взаємопов'язаних ферментів дихання. Про це говорить те, що насіння починають активно дихати (виділяти тепло і вуглекислий газ) вже на самих ранніх етапах набухання. Наприклад, при підвищенні вологості насіння пшениці з 12-14% до 28-30% інтенсивність їх дихання збільшується в тисячі разів.

Щоб збагатити насіння поживними речовинами, їх зазвичай намочують у розчинах тих чи інших мінеральних добрив. Але цей прийом у господарському відношенні не завжди прийнятний: він вимагає додаткових витрат. Крім того, набряклі насіння необхідно відразу ж висівати. Однак нерідко цьому перешкоджають несприятливі погодні умови, в результаті чого насіння проростає до посіву. Пророслі таким чином насіння пшениці, кукурудзи та інших культур для посіву непридатні.

Такий прийом називається дражированием. Насіння обробляють клейкими речовинами і потім затягують наповнювачами (перегноєм, торфом і іншими), що містять мінеральні добрива. Іноді в удобрювальну суміш додають бактеріальні препарати, що згубно діють на хвороботворні грибки. Після цієї обробки насіння дають енергійні сходи; зростання надземних частин і коренів помітно прискорюється, урожай підвищується.

Дражування сприяє і збільшенню розміру дрібного насіння (морква, тютюн, цибуля тощо) і тим самим створює сприятливі умови рівномірного їх висіву.