ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНИЗМА ЧЕЛОВЕКА КАК БИОЛОГИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ

К биологическим системам относятся сложные системы разного уровня организации: клетки, ткани, органы, системы органов, организмы. Существуют биологические системы и надорганизменного уровня – популяции, виды, биоценозы, экосистемы и биосфера в целом.

Организм человека представляет собой целостную биологическую систему, состоящая из взаимосвязанных и взаимозависимых компонентов – клеток, тканей, органов и физических систем. Ни один компонент человеческого организма не может долго существовать самостоятельно, потому что не способен выполнять одновременно все функции живого. Взаимосвязи компонентов, появление между ними различий в процессе взаимодействия, приводят к взаимной зависимости, которая не позволяет компонентам системы существовать вне ее.

Физиологические процессы протекают в организме человека согласованно, потому что существуют определенные механизмы их регуляции. Основными регуляторными системами организма являются нервная и эндокринная системы, в которых используются механизмы нервной и гуморальной регуляции.

Гуморальная регуляция (от лат. «гумор» - жидкость) осуществляется с помощью химических веществ, которые поступают из различных органов и тканей тела в кровь и разносятся ею по всему организму.

Нервная регуляция физиологических процессов происходит с помощью влияния нервной системы на клетки, ткани и органы. Нервные воздействия всегда предназначаются строго определенным органам и тканям и распространяются в сотни и тысячи раз быстрее, чем химические вещества.

Нервный и гуморальный способы регуляции функций тесно связаны между собой. На деятельность нервной системы постоянно оказывают влияние приносимые с током крови химические вещества, а образование большинства химических веществ и выделение их в кровь находится под постоянным контролем нервной системы.

Регуляция физиологических функций в организме не может осуществляться с использованием только нервной или только гуморальной регуляции, это единый комплекс нейрогуморальной регуляции функций.

ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ

До біологічних систем відносяться складні системи різного рівня організації: клітини, тканини, органи, системи органів, організми. Існують біологічні системи і надорганизменного рівня - популяції, види, біоценози, екосистеми та біосфера в цілому.

Організм людини являє собою цілісну біологічну систему, яка складається із взаємопов'язаних і взаємозалежних компонентів - клітин, тканин, органів і фізичних систем. Ні один компонент людського організму не може довго існувати самостійно, тому що не здатний виконувати одночасно всі функції живого. Взаємозв'язки компонентів, поява між ними відмінностей у процесі взаємодії, що приводять до взаємної залежності, яка не дозволяє компонентам системи існувати поза нею.

Фізіологічні процеси протікають в організмі людини узгоджено, тому що існують певні механізми їх регуляції. Основними регуляторними системами організму є нервова і ендокринна системи, в яких використовуються механізми нервової і гуморальної регуляції.

Гуморальна регуляція (від лат. «гумор» - рідина) здійснюється за допомогою хімічних речовин, які надходять з різних органів і тканин тіла в кров і розносяться нею по всьому організму.

Нервова регуляція фізіологічних процесів відбувається за допомогою впливу нервової системи на клітини, тканини і органи. Нервові впливу завжди призначаються строго певним органам і тканинам і поширюються в сотні і тисячі разів швидше, ніж хімічні речовини.

Нервовий і гуморальний способи регуляції функцій тісно пов'язані між собою. На діяльність нервової системи постійно впливають принесені з током крові хімічні речовини, а утворення більшості хімічних речовин і виділення їх в кров знаходиться під постійним контролем нервової системи.

Регуляція фізіологічних функцій в організмі не може здійснюватися з використанням тільки нервової або тільки гуморальної регуляції, це єдиний комплекс нейрогуморальної регуляції функцій.