ОТДЕЛ БАКТЕРИИ

Бактерии так малы, что их можно увидеть только при увеличении в 1000 и даже до 2000 раз. К тому же они и по форме, и по своему внешнему виду очень часто трудно различимы между собой.

Клетки бактерий имеют разную форму: одноклеточные шаровидные формы называют кокками, прямые палочковидные – бациллами, имеющие форму запятой – вибрионами, спирально изогнутые – спириллами.

Если бактерии располагаются по одной, их называют монококки (от греч. «монос» - один и «коккус» - шарик), по две – диплококки (от греч. «диплос» - двойной и «коккус»); они могут иметь вид грозди – стафилококки (от греч. «стафиле» - виноградная гроздь и «коккус»), могут быть закручены – спирохеты (от лат. «спира» и греч. «хета» - щетинка).

Среди бактерий есть подвижные и неподвижные формы. Подвижные передвигаются при помощи жгутиков, которых иногда бывает несколько. Есть и колониальные формы.

Бактерии – прокариоты (от греч. «про» - раньше и «карион» - ядро), так как они имеют клеточное строение, но не имеют оформленного ядра. Ядерное вещество присутствует в клетке, но не имеет ядерной оболочки.

Размножаются бактерии делением одной клетки на две, способом почкования – от старой клетки отделяется новая. Скорость размножения зависит от внешних условий среды – при благополучных условиях деление происходит каждые 20-30 минут.

У бактерий есть споры, но они предназначены не для размножения, а для перенесения неблагоприятных условий, так как они защищены толстыми оболочками. Они называются цистами.

Споры выдерживают длительное высушивание, нагревание свыше 100° С и охлаждение почти до абсолютного нуля.

В обычном состоянии бактерии неустойчивы к внешним воздействиям и могут быстро погибать при высушивании, при нагревании до 65-80°С и под действием солнечного света или дезинфицирующих веществ.

Средой обитания бактерий может быть воздух, они поднимаются в верхние слои биосферы (часть оболочки Земли, населенной живыми организмами) до 30 км. Через воздух распространяются возбудители ангины, скарлатины, туберкулеза.

В почве больше всего бактерий сосредоточен в окультуренном черноземе: в 1 га почвы – 2,5-3 млрд. бактерий. Здесь они играют большую роль в почвообразовании (азотобактерии, нитрифицирующие и гнилостные бактерии).

В воде: в поверхностных слоях воды открытых водоемах, особенно в черте города. Служат источником инфекционных болезней ( дизентерия, холера, бруцеллез).

В живых организмах: бактерии бывают болезнетворные (которые вызывают различные заболевания) и симбиотические, живущие в органах пищеварения животного и человека и помогающие им расщеплять и усваивать пищу.

На теле человека, его одежде могут быть разнообразные бактерии. Много их бывает в ротовой полости, на открытых участках кожи и других частях тела.

Питаются бактерии, всасывая питательные вещества всей поверхностью клетки. По способу питания они могут быть: сапрофиты и паразиты. Сапрофиты питаются органическими веществами умерших животных и растений.

Сюда относятся почвенные бактерии и поселяющиеся на растительных и животных остатках (бактерии гниения, брожения и др.). Они могут иметь как положительное, так и отрицательное значение.

Так, роль бактерий молочнокислого брожения положительная в том, что они способствуют: 1). Приготовлению молочнокислых продуктов питания (творога, простокваши, сметаны, кефира, масла); 2). силосованию кормов; 3). закваске и засолке капусты, огурцов, помидоров. Отрицательная – порча продуктов.

Бактерии уксусного брожения способствуют окислению спирта в уксусную кислоту, которая используется при мариновании и консервировании плодов и овощей. Отрицательная роль – порча продуктов.

Бактерии гниения называют продуктами –санитарами. Они играют большую роль в повышении плодородия почвы. При неправильном хранении продуктов питания гнилостные бактерии могут быть причиной их порчи.

Некоторые почвенные и клубеньковые бактерии, живущие в клубеньках корней бобовых растений, усваивают азот из воздуха и обогащают им почву.

Паразиты - бактерии, которые поселяются на (или в) живых организмах и питаются их веществами. Среди них много болезнетворных, вызывающих заболевания тифом, холерой, дифтерией и др.

Дышат бактерии всей поверхностью клетки. Для этого одним из них необходим кислород воздуха (аэробы), другие получают его из различных соединений при расщеплении (анаэробы).

Знания биологии бактерий позволяют использовать полезные виды в промышленности и сельском хозяйстве и предупреждать распространение вредных, применяя стерилизацию (выдерживание при температуре 120°С в течение 20 минут), пастеризацию (консервирование молока и других продуктов путем однократного нагревания их до 60-70°С в течение 15-20 минут). Для предупреждения заболеваний (тифа, холеры, туберкулеза, столбняка и др.) проводят прививки, делающие человека невосприимчивым к определенному виду заболеваний.

ВІДДІЛ БАКТЕРІЇ

Бактерії так малі, що їх можна побачити тільки при збільшенні в 1000 і навіть до 2000 разів. До того ж вони і за формою, і за своїм зовнішнім виглядом дуже часто важко помітні між собою.

Клітини бактерій мають різну форму: одноклітинні кулясті форми називають коками, прямі паличкоподібні - бацилами, що мають форму коми - вібріонами, спірально вигнуті - спірили.

Якщо бактерії розташовуються по одній, їх називають монококкі (від грець. «монос» - один і «коккус» - кулька), по дві - диплококи (від грецьк. «діплос» - подвійний і «коккус»); вони можуть мати вигляд грона - стафілококи (від грецьк. «стафілому» - виноградне гроно і «коккус»), можуть бути закручені - спірохети (від лат. «спіра» і грецьк. «хета» - щетина).

Серед бактерій є рухомі і нерухомі форми. Рухливі пересуваються за допомогою джгутиків, яких іноді буває декілька. Є й колоніальні форми.

Бактерії - прокаріоти (від грецьк. «про» - раніше і «каріон» - ядро), так як вони мають клітинну будову, але не мають оформленого ядра. Ядерне речовина присутня в клітці, але не має ядерної оболонки.

Розмножуються бактерії діленням однієї клітини на дві, способом брунькування - від старої клітини відокремлюється нова. Швидкість розмноження залежить від зовнішніх умов середовища - при благополучних умовах поділ відбувається кожні 20-30 хвилин.

У бактерій є суперечки, але вони призначені не для розмноження, а для перенесення несприятливих умов, так як вони захищені товстими оболонками. Вони називаються цистами.

Спори витримують тривале висушування, нагрівання понад 100°С і охолодження майже до абсолютного нуля.

У звичайному стані бактерії нестійкі до зовнішніх впливів і можуть швидко гинути при висушуванні, при нагріванні до 65-80°С і під дією сонячного світла або дезінфікуючих речовин.

Середовищем існування бактерій може бути повітря, вони піднімаються у верхні шари біосфери (частина оболонки Землі, населеної живими організмами) до 30 км. Через повітря поширюються збудники ангіни, скарлатини, туберкульозу.

У ґрунті найбільше бактерій зосереджений в окультуреному чорноземі: в 1 га ґрунту - 2,5-3 млрд. бактерій. Тут вони відіграють велику роль у ґрунтоутворенні (азотобактер, нітріфіційні та гнильні бактерії).

У воді: в поверхневих шарах води відкритих водоймах, особливо в межах міста. Служать джерелом інфекційних хвороб (дизентерія, холера, бруцельоз).

У живих організмах: бактерії бувають хвороботворні (які викликають різні захворювання) і симбіотичні, що живуть в органах травлення тварини і людини і допомагають їм розщеплювати і засвоювати їжу.

На тілі людини, його одязі можуть бути різноманітні бактерії. Багато їх буває в ротовій порожнині, на відкритих ділянках шкіри та інших частинах тіла.

Харчуються бактерії, всмоктуючи поживні речовини всією поверхнею клітини. За способом живлення вони можуть бути: сапрофіти і паразити. Сапрофіти живляться органічними речовинами померлих тварин і рослин.

Сюди відносяться ґрунтові бактерії і поселяються на рослинних і тваринних залишках (бактерії гниття, бродіння та ін.) Вони можуть мати як позитивний, так і негативне значення.

Так, роль бактерій молочнокислого бродіння позитивна в тому, що вони сприяють: 1). Приготуванню молочнокислих продуктів харчування (сиру, кислого, сметани, кефіру, масла), 2). силосуванню кормів; 3). заквасці і засолюванні капусти, огірків, помідорів. Негативна - псування продуктів.

Бактерії оцтового бродіння сприяють окисленню спирту в оцтову кислоту, яка використовується при маринуванні і консервуванні плодів і овочів. Негативна роль - псування продуктів.

Бактерії гниття називають продуктами - санітарами. Вони відіграють велику роль у підвищенні родючості ґрунту. При неправильному зберіганні продуктів харчування гнильні бактерії можуть бути причиною їх псування.

Деякі ґрунтові та бульбочкові бактерії, що живуть в клубеньках коренів бобових рослин, засвоюють азот з повітря і збагачують ним ґрунт.

Паразити - бактерії, які поселяються на (або в) живих організмах і живляться їх речовинами. Серед них багато хвороботворних, що викликають захворювання на тиф, холеру, дифтерію та ін.

Дихають бактерії всією поверхнею клітини. Для цього одним з них необхідний кисень повітря (аероби), інші отримують його з різних сполук при розщепленні (анаероби).

Знання біології бактерій дозволяють використовувати корисні види в промисловості і сільському господарстві і попереджати поширення шкідливих, застосовуючи стерилізацію (витримування при температурі 120°С протягом 20 хвилин), пастеризацію (консервування молока та інших продуктів шляхом одноразового нагрівання їх до 60-70°С в протягом 15-20 хвилин). Для попередження захворювань (тифу, холери, туберкульозу, правця та ін.) проводять щеплення, які роблять людину несприйнятливою до певного виду захворювань.