РЕФЛЕКСЫ
Безусловные рефлексы – относительно постоянные врожденные реакции организма на действие факторов внешней и внутренней среды. Реакции осуществляются с помощью центральной нервной системы и не требуют специальных условий для своего возникновения. Рефлекс – это реакция организма на раздражитель, основная форма деятельности нервной системы, обеспечивающий восприятие, обработку и передачу раздражения, называют рефлекторной дугой. Деятельность нервной системы всего организма носит рефлекторный характер. Все виды рефлексов И.П.Павлов разделил на две группы: безусловные (врожденные), условные (приобретенные). Он же ввел термин «безусловные рефлексы». Примерами безусловных рефлексов являются слюноотделение, чихание, моргание.
Условные рефлексы – сложные приспособительные реакции, возникающие в процессе жизни на основе безусловных рефлексов. Они не являются постоянными. Они могут образовываться и исчезать в зависимости от конкретных условий. Эти рефлексы образуются с участием коры больших полушарий. Для формирования условного рефлекса необходимо соблюдение следующих пунктов:
1). Условный раздражитель должен предшествовать безусловному.
2). Условный раздражитель должен быть более слабым, чем безусловный.
3). Между условным и безусловным интервал времени должен быть незначительным.
Необходимо также периодическое повторение действия закрепления условного рефлекса. Кроме того, условный раздражитель обязательно должен быть подкреплен безусловным: если некоторое время условный раздражитель не подкреплять, условный рефлекс угасает.
Физиологически механизм возникновения условного рефлекса объясняется следующим образом. При действии условного и безусловного раздражителей возникает возбуждение определенных участков коры головного мозга. При периодическом повторении сочетания условного и безусловного раздражителей возбуждение, возникающее вследствие действия условного раздражителя, передается через вставочные нейроны в соответствующий нервный центр, который возбуждается еще до того, как проявится действие безусловного раздражителя. Таким образом, поскольку интервал между условным и безусловным раздражителями незначителен, то соответствующими нервными центрами создаются временные связи.
Условные рефлексы подразделяют на естественные, которые формируются в ответ на природные свойства безусловных раздражителей (формирование условного пищевого рефлекса на запах и вид еды), и искусственные, которые вырабатываются у животных в ответ на различные искусственные раздражители (свет, звук, изменения температуры) в условиях эксперимента. Кроме того, существует классификация условных рефлексов по признаку рецептора и биологическому значению: защитные, половые, пищевые.
Отличия условных и безусловных рефлексов занесены в таблицу.
|
РЕФЛЕКСИ
Безумовні рефлекси - відносно постійні вроджені реакції організму на дію факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Реакції здійснюються за допомогою центральної нервової системи і не вимагають спеціальних умов для свого виникнення. Рефлекс - це реакція організму на подразник, основна форма діяльності нервової системи, що забезпечує сприйняття, обробку та передачу роздратування, називають рефлекторної дугою. Діяльність нервової системи всього організму носить рефлекторний характер. Всі види рефлексів І.П. Павлов поділив на дві групи: безумовні (природжені), умовні (набуті). Він же ввів термін «безумовні рефлекси». Прикладами безумовних рефлексів є слиновиділення, чхання, моргання.
Умовні рефлекси - складні пристосувальні реакції, що виникають в процесі життя на основі безумовних рефлексів. Вони не є постійними. Вони можуть утворюватися і зникати в залежності від конкретних умов. Ці рефлекси утворюються за участю кори великих півкуль. Для формування умовного рефлексу необхідно дотримання наступних пунктів:
1). Умовний подразник повинен передувати безумовному.
2). Умовний подразник повинен бути слабшим, ніж безумовний.
3). Між умовним та безумовним інтервал часу має бути незначним.
Необхідно також періодичне повторення дії закріплення умовного рефлексу. Крім того, умовний подразник обов'язково повинен бути підкріплений безумовним : якщо якийсь час умовний подразник не підкріплює, умовний рефлекс згасає.
Фізіологічно механізм виникнення умовного рефлексу пояснюється наступним чином. При дії умовного і безумовного подразників виникає збудження певних ділянок кори головного мозку. При періодичному повторенні поєднання умовного і безумовного подразників збудження, що виникає внаслідок дії умовного подразника, передається через вставні нейрони у відповідний нервовий центр, який збуджується ще до того, як проявиться дію безумовного подразника. Таким чином, оскільки інтервал між умовним і безумовним подразниками незначний, то відповідними нервовими центрами створюються тимчасові зв'язку.
Умовні рефлекси поділяють на природні, які формуються у відповідь на природні властивості безумовних подразників (формування умовного харчового рефлексу на запах і вигляд їжі), і штучні, які виробляються у тварин у відповідь на різні штучні подразники (світло, звук, зміни температури) в умовах експерименту. Крім того, існує класифікація умовних рефлексів за ознакою рецептора і біологічним значенням: захисні, статеві, харчові.
Відмінності умовних і безумовних рефлексів занесені в таблицю.
|
