Строение зеленых водорослей
Отдел Зеленые водоросли объединяет 5 классов: вольвоксовые, протококковые, улотриксовые, сифоновые, конъюгаты, или сцеплянки.
Чаще всего встречаются в пресных водоемах. Имеют зеленую окраску и разнообразную морфологическую структуру. Среди зеленых водорослей наиболее распространен род хламидомонада класса вольвоксовых. Это одноклеточные подвижные водоросли округлой, яйцеобразной или овальной формы, имеют два жгутика. Клетки одноядерные, имеют 1-2 пульсирующие вакуоли, светочувствительный глазок, чашевидный хлоропласт, эластичную пектиновую оболочку. Характерно бесполое (с помощью зооспор) и полове (изо-, гетеро-, оогамия) размножение. Развиваясь, хламидомонады вызывают «цветение» водоемов. При неблагоприятных условиях могут терять жгутики, но делиться не прекращают, образуя слизистые скопления.
Хлорелла – еще один представитель класса вольвоксовых. Клетки ее округлой или овальной формы, микроскопически маленькие. Хлоропласты – пластинчатые, колоколообразные, ядро овальной или продолговатой формы. Размножается хлорелла при помощи апланоспор. Встречается в пресных водоемах, на коре деревьев, на влажной почве. Хлорелла стала объектом научных экспериментов в космосе. Хлорелла, по сравнению с высшими растениями, интенсивнее использует энергию солнца (25-30%), а цветковые – лишь 7-13%. С 1 га площади хлореллы синтезируется 700 кг сухого вещества, содержащего 80% белка, минеральные соли, витамины. Кроме всего этого, в процессе фотосинтеза хлорелла выделяет много кислорода, который почти в 200 раз превышает ее собственный объем. Сейчас хлореллу используют для биологического очищения водоемов, а также как источник кормовых белков для животноводства.
К наземной жизни приспособилась одноклеточная водоросль протококк зеленый, образующий обрастания на коре деревьев. Клетки протококка покрыты толстой бесцветной оболочкой, содержат одно ядро, пластинчатый хлоропласт, цитоплазму и вакуоль с клеточным соком. Размножается вегетативно.
Класс улотриксовые – это нитчатые водоросли, талом которых состоит из одного ряда коротких цилиндрических клеток, одинаковых по строению, кроме базальной клетки, выполняющей функцию ризоида. В клетках помещается один постоянный хлоропласт в виде незамкнутого кольца. Для улотрикса характерно бесполое размножение – микро- и мегазооспорами, имеющими 2-4 жгутика. Зооспоры могут образовываться во всех клетках, кроме базальной. Половое размножение изогамное. Цикл развития – гаплобионтный, у некоторый видов – изобионтный.
|
Будова зелених водоростей
Відділ Зелені водорості об'єднує 5 класів: вольвоксові, протококові, улотриксові, сифонові, кон'югати, або сцеплянки. Найчастіше зустрічаються в прісних водоймах. Мають зелене забарвлення і різноманітну морфологічну структуру. Серед зелених водоростей найбільш поширений рід хламідомонада класу вольвоксові. Це одноклітинні рухливі водорості округлої, яйцеподібної або овальної форми, мають два джгутика. Одноядерні клітини, мають 1-2 пульсуючі вакуолі, світлочутливий вічко, чашовидний хлоропласт, еластичну пектинову оболонку. Характерне безстатеве (з допомогою зооспор) і статеве (ізо-, гетеро-, оогамія) розмноження. Розвиваючись, хламідомонади викликають «цвітіння» водойм. При несприятливих умовах можуть втрачати джгутики, але ділитися не припиняють, утворюючи слизові скупчення.
Хлорела - ще один представник класу вольвоксові. Клітини її округлої або овальної форми, мікроскопічно малі. Хлоропласти - пластинчасті, дзвоновидні, ядро овальної або довгастої форми. Розмножується хлорела за допомогою апланоспор. Зустрічається в прісних водоймах, на корі дерев, на вологому ґрунті. Хлорела стала об'єктом наукових експериментів в космосі. Хлорела, порівняно з вищими рослинами, інтенсивніше використовує енергію сонця (25-30%), а квіткові - лише 7-13%. З 1 га площі хлорели синтезується 700 кг сухої речовини, що містить 80% білка, мінеральні солі, вітаміни. Крім усього цього, в процесі фотосинтезу хлорела виділяє багато кисню, який майже в 200 разів перевищує її власний об'єм. Зараз хлорелу використовують для біологічного очищення водойм, а також як джерело кормових білків для тваринництва.
До наземного життя пристосувалася одноклітинна водорість протокок зелений, що утворює обростання на корі дерев. Клітини протокока покриті товстою безбарвною оболонкою, містять одне ядро, пластинчастий хлоропласт, цитоплазму і вакуолю з клітинним соком. Розмножується вегетативно.
Клас улотриксові - це нитчасті водорості, талом яких складається з одного ряду коротких циліндричних клітин, однакових за будовою, окрім базальної клітини, що виконує функцію ризоїда. В клітинах міститься один постійний хлоропласт у вигляді незамкнутого кільця. Для улотрикса характерне безстатеве розмноження - мікро - і мегазооспорами, мають 2-4 джгутика. Зооспори можуть утворюватись у всіх клітинах, крім базальної. Статеве розмноження ізогамне. Цикл розвитку - гаплобіонтний, у деякий видів - ізобионтний.
|
